Короткий опис(реферат):
Мета статті – визначити тенденції розвитку українського балетного мистецтва відповідно до специфіки
трансформаційних процесів соціокультурного простору 1953–1964 рр. Методологія дослідження. З огляду на
багатоаспектність проблематики, дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. Застосовано історико-
культурний метод, що посприяв дослідженню історичної динаміки українського балетного мистецтва в контексті
специфіки тогочасного соціокультурного простору; типологічний метод (для визначення факторів впливу на процес
реформування балетного театру та виявлення його особливостей в творчості вітчизняних балетмейстерів); метод
стильового підходу (задля дослідження специфіки трансформації принципів і методів балетмейстерської діяльності),
а також метод теоретичного узагальнення (для підведення підсумків дослідження). Наукова новизна. Розглянуто
діяльність колективів українських балетних театрів періоду хрущовської «відлиги» відповідно до специфіки
прогресивної та консервативної тенденцій регулювання культуротворчих процесів у країні; проаналізовано
особливості еволюціонування українського балетного мистецтва в контексті проблематики, визначеної на
Всесоюзній конференції з питань розвитку радянської хореографії (1960 р.); визначено специфіку та вплив
трансформаційних процесів на постановочну діяльність вітчизняних балетмейстерів. Висновки. Кардинальні
внутрішньополітичні зміни, що відбулися в Радянському союзі після обрання на посаду першого секретаря ЦК
КПРС М. Хрущова, посприяли масштабному реформуванню українського балетного мистецтва. На основі
мистецтвознавчого аналізу визначено, що провідними тенденціями в творчості балетмейстерів українських балетних
театрів О. Андреєва, В. Бойченко, В. Вронського, С. Дречина, М. Заславського, Р. Візиренко-Клявіна, М. Корягіна,
М. Трегубова, А. Шекери та ін. були пошук новаторських форм та засобів хореографічної виразності; тяжіння до
умовного символізму; розробка новаторської хореографічної мови українського балетного мистецтва завдяки
синтезуванню елементів фольклорного та лексики класичного танцю; інтегрування принципів тематичної розробки
та наскрізної системи хореографічних лейтмотивів; осучаснення класичних балетів шляхом переосмислення відомих
сюжетів; гармонійне поєднання набутків зразків драматичного балету з новаторськими засобами розкриття
поетичних музично-хореографічних образів та ін.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to determine the development trends of Ukrainian ballet art following the specifics of
the transformation processes of the sociocultural space of 1953–1964. Methodology. Given the multidimensional nature of
the problems, the study has a complex interdisciplinary nature. The historical-cultural method was applied, which helped in
the study of the historical dynamics of Ukrainian ballet art in the context of the specifics of the then sociocultural space;
typological method (to determine the factors of influence on the process of reforming the ballet theater and identify its features
in the work of domestic choreographers); the method of the stylistic approach (to study the specifics of the transformation of
the principles and methods of choreography), as well as the method of theoretical generalization (to summarize the study).
Scientific novelty. The activity of the collectives of Ukrainian ballet theaters of the Khrushchev "thaw" period was examined
in accordance with the specifics of the progressive and conservative trends in the regulation of cultural processes in the
country; the features of the evolution of Ukrainian ballet art are analyzed in the context of the issues identified at the All-
Union Conference on the Development of Soviet Choreography (1960); The specificity and influence of transformation
processes on the staging activities of domestic choreographers is determined. Conclusions. The radical internal political
changes that took place in the Soviet Union after the election of the first secretary of the Central Committee of the CPSU N.
Khrushchev contributed to a large-scale reform of Ukrainian ballet art. Based on art history analysis, it was determined that
the leading trends in the work of choreographers of Ukrainian ballet theaters A. Andreev, V. Boychenka, V. Vronsky, S.
Drechin, M. Zaslavsky, R. Vizirenko-Klyavin, M. Koryagin, M. Tregubov, A Shekers and others were: the search for
innovative forms and means of choreographic expression; desire for conditional symbolism; development of innovative
choreographic language of Ukrainian ballet art through the synthesis of elements of folklore and vocabulary of classical
dance; integration of the principles of thematic development and an end-to-end system of choreographic keynotes;
modernization of classical ballets by rethinking famous stories; a harmonious combination of the achievements of dramatic
ballet models with innovative means of revealing poetic musical and choreographic images, etc.