УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА УКРАЇНСЬКА ПОПУЛЯРНА ПІСНЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.: ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ

Abstract

Метою дослідження аналіз ступеня реалізованості культурної потреби українського суспільства у вітчизняній популярній пісні у другій половині ХХ − на початку ХХІ століття, вияв особливостей перебігу цього процесу та виокремлення причин становища, що складалося упродовж цього періоду. Методологія полягає у застосуванні аналітичного (з акцентом на індуктивній варіації), аксіоматичного, елементарно-теоретичного методів, що використовуються у комбінації з історичним (хронологічним) методом дослідження. Наукова новизна полягає у систематизації матеріалу, пов’язаного з історією української популярної пісні у другій половині ХХ − початку ХХІ ст., відстеженні динаміки реалізації культурної потреби суспільства у популярній пісні, що є підставою для поглиблення знань про популярну культуру та усвідомлення її значення для майбутнього нашої держави. Висновки. Наприкінці 80-х – у 90-х рр. ХХ століття Україна втратила контроль над виробництвом власного популярного культурного продукту та його поширенням. З огляду на ступінь вкоріненості пісенної творчості в свідомості українців, для майбутнього держави домінування чи переважання в середовищі української аудиторії неукраїнської пісні є вкрай небезпечним. Потреба у піснях, які були би популярними і які могли би виконувати згадану об’єднувальну функцію, тобто, які би надавалися до аматорського виконання, є надзвичайно гострою. Цю потребу можна задовольнити, насамперед, через усвідомлення та подальшу імплементацію на державному рівні статусу пісенної галузі як вкрай важливої для підтримання та розбудови української ідентичності, відтак, такої, що потребує постійної уваги. Спільні зусилля культурологів, митців (поетів, композиторів, музикантів), керівників галузі культури, освітян з відродження української популярної пісні сприятимуть консолідації нашого суспільства та нашої держави.