ЧАСОВІ Й ПРОСТОРОВІ МЕЖІ САКРАЛІЗАЦІЇ В СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ УКРАЇНСЬКОГО ВЕСІЛЛЯ

Кухаренко, Олександр Олексійович

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

ЧАСОВІ Й ПРОСТОРОВІ МЕЖІ САКРАЛІЗАЦІЇ В СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ УКРАЇНСЬКОГО ВЕСІЛЛЯ

Кухаренко, Олександр Олексійович

URI: http://elib.nakkkim.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1409

Дата: 2018

Короткий опис(реферат):

Мета роботи. Дослідження пов’язане з визначенням ролі й місця хронотопа в українській весільній обрядовості, розглядом меж сакралізації та їхньою залежність від хронологічних і топографічних показників проведення обряду. Методологія дослідження використовує структурно-функціональний метод. Вчення про хронотоп є провідним у структуральній теорії й може успішно застосовуватися для студіювання національної весільної обрядовості. Наукова новизна роботи полягає у побудові й дослідженні структури весільного обрядового циклу, який надає широку перспективу для отримання нових наукових результатів. Розповсюдження й згортання ритуальної сакралізації пов’язані зі зміною часових і просторових рамок, що передбачає географічне переміщення обрядових дій і учасників обрядів у чітко визначені дні чи частини доби. Механізм сакралізації запускається у помешканні парубка, але сакральний центр виникає в обійсті дівки, де й здійснюються всі основні дії аж до обряду приїзду молодої. Разом з нею переміщається сакральний центр та відбувається останній етап трансформації головних персонажів на чоловіка й жінку. Так само наприкінці перед виходом з обряду межі сакралізації згортаються до сакрального центру й у подальшому ліквідуються. Висновки. Природа сакралізації під час її розповсюдження й згортання полягає в обов’язковій зміні хронотопа. Хронотоп проведення кожного наступного обряду залежить від місцеперебування сакрального центру. Якщо сакральний центр зародився в одному місці, то вичерпатися й самоліквідуватися має вже в іншому.

Суть розробки, основні результати:

Purpose of the article. The research is related to the definition of the role and place of the chronotope in the Ukrainian wedding ceremony, consideration of the frames of sacralization and their dependence on the chronological and topographic indexes of the rite conduction. Methodology of the research uses structural and functional method. The doctrine on chronotope is leading in the structural theory and can be successfully applied to study national wedding ceremonies. Scientific novelty of the paper lies in the construction and study the structure of the wedding ceremonial cycle, which provides a broad perspective for obtaining new scientific results. Propagation and curtailment of ritual sacralization are connected with the change of time and spatial frames, which involves the geographical displacement of ceremonial actions and participants of ceremonies in clearly defined days or parts of the day. In the wedding cycle, from the rite to the rite, deployment of sacralization takes place with the involvement of more and more territories and the increase in the number of participants. Together with her the sacral center moves and the last stage of transformation of the main characters into a man and a woman takes place. Also in the end, before quitting the rite, the frames of sacralization are folded to the sacral center and later they are eliminated. Conclusion. The nature of sacralization during its propagation and curtailment lies in the obligatory change of the chronotope. The chronotope of each subsequent rite depends on the location of the sacral center. If the sacral center arose in one place, then it would be exhausted and self-destruct already in another one.

Показати повний опис матеріалу