СТАНОВЛЕННЯ DANCE MEDICINE & SCIENCE У ВИЩІЙ ХОРЕОГРАФІЧНІЙ ОСВІТІ

Abstract

Мета роботи. Проаналізувати особливості становлення та тенденції розвитку Dance Medicine and Science – однієї з найперспективніших галузей наукових досліджень хореографічної освіти в контексті навчального процесу вищої освіти США та Західної Європи. Методологію дослідження складають принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності та плюралізму; а для досягнення мети використано методи: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Розглянуто особливості та тенденції розвитку новітньої галузі хореографічної освіти – Dance Medicine and Science; досліджено діяльність Асоціації медицини виконавських мистецтв (The Performing Arts Medicine Association), Національного інституту танцювальної медицини і науки (Великобританія) та Міжнародної асоціації танцювальної медицини і науки (International Association of Dance Medicine and Science); проаналізовано особливості, наукову літературу та методичне забезпечення навчальних курсів «Dance Medicine and Science» кваліфікаційного рівня бакалавр та магістр; визначено пріоритетні форми впровадження Dance Medicine and Science в хореографічну освіту в Україні, а також важливість інноваційного підходу до розробки навчальних планів підготовки фахівців, з урахуванням передового зарубіжного досвіду. Висновки. На сучасному етапі Dance Medicine and Science як багатоаспектна наука, що сублімує знання з медицини, спорту, соматики, телетерапії, фізіотерапії, танцю, анатомії, фізіології, психології, кінезіології, біомеханіки, аналізу рухів та харчування з метою вивчення кількісних та якісних аспектів навчання танцю, визнана окремою галуззю хореографічної освіти, яка поєднує ряд наукових дисциплін у робочу практику танцюристів, хореографів та викладачів танцю. На нашу думку, на сучасному етапі формування та реорганізації системи вищої освіти в Україні, впровадження Dance Medicine and Science в навчальний процес вищих мистецьких закладів та залучення інноваційного підходу зарубіжного досвіду до розробки навчальних планів хореографічної галузі, посприяє підготовці висококваліфікованих та конкурентоспроможних у світових масштабах фахівців.