ПОХОДЖЕННЯ ГАЛИЦЬКИХ ПЕРЕГОРОДЧАСТИХ ЕМАЛЕЙ

Abstract

Метою дослідження є вивчення та доведення достовірності виробництва хрестів з перегородчастими емалями в давньому Галичі в другій половині ХІІ ст. Методологія дослідження полягає в застосуванні мистецтвознавчого, аналітичного та компаративного методів досліджень, що дозволило на підставі аналізу мистецтвознавчої та археологічної джерельної бази виявити подібності та відмінності у виготовлених ювелірних та реліквійних виробах давньоруських майстрів, знайдених та території Галицької землі. Наукова новизна дослідження полягає в залученні до мистецтвознавчого аналізу невідомих раніше творів ювелірного мистецтва, на основі аналізу яких встановлено існування в Галичі в ХІІ ст. самобутньої художньої школи з виробництва сакральних виробів у техніці перегородчастих емалей. Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що налагодження виробництва хрестів-енколпіонів у Галицькому князівстві припадає на середину ХІІ ст., коли галицькі майстри оволоділи однією з найскладніших ремісничих спеціальностей – склоробством, що підтверджується археологічими розкопками. Це дозволило перейти від використання візантійських смальт до місцевого виробництва емалей, впроваджуючи нове трактування са- кральних творів. Знахідки галицьких хрестів з перегородчастими емалями переконливо засвідчують про розквіт емалювальної справи в давньому Галичі в другій половині ХІІ ст.