Короткий опис(реферат):
У роботі виявлена специфіка феномену театральності в композиторській поетиці С. Прокоф'єва, структурну основу якої складають жанрово-стильові, композиційно-драматургічні, композиторсько-режисерські прийоми. Використовуючи розроблену теорію ноетичного аналізу, теорію динамічних компонентів національного стилю, механізму дійсно цілісного аналізу і положення про теорію інтерпретації, нами визначаються театральні риси не лише в оперних жанрах, але і симфонічних. Матеріал дослідження склали ті твори композитора, в яких театральні властивості музики були втілені з найбільшою повнотою та різноманіттям: динамічно напружена опера «Гравець», містична трагедія «Вогняний ангел» та Третя симфонія, духовно-піднесений балет "Блудний син" та Четверта симфонія, драматична епопея «Війна і мир». Суперечність внутрішнього світу образів, що "поєднують непоєднуване", сприяла введенню поняття образів-комплексів динамічних і статичних. У їх відображенні виявляється ряд особливостей простору і часу, гри, артистизму, багатопланові композиторсько-режисерські прийоми (варіаційна режисерська техніка, сценічний та музичний паралелізм, ефект безлюдної сцени, ілюзорний сценічний простір і час, колаж, режисерський перпендикуляр, прийом гойдалок, гіперболи, синтаксичний паралелізм), що визначили театральні риси стилю Прокоф'єва. Розкриті в дисертації новаторські прийоми у втіленні властивостей театральності в композиторській поетиці Прокоф'єва ілюструють об'ємність
його художнього світу, що охоплює досягнення представників попередніх епох і передбачає майбутні звершення у світовій культурі.
Суть розробки, основні результати:
The work reveals the specificity of the phenomenon of theatricality in the composer poetics of S. Prokofiev, the structural basis of which is genre-style, composition-dramaturgic, composer-director techniques. Using the developed theory of noetic analysis, the theory of dynamic components of the national style, the mechanism of truly integral analysis and the theory of interpretation, we define theatrical features not only in opera genres, but also symphonic. The material of the research was those works of the composer in which the theatrical properties of music were translated with the greatest completeness and variety: the dynamically intense opera «The Gambler», the mysterious tragedy «Fiery Angel» and the Third Symphony, the spiritually exalted ballet "Prodigal Son" and the Fourth Symphony, the dramatic epic «War and Peace». The contradiction of the inner world of images, «combining the incongruous»,contributed to the introduction of the concept images -complexes of dynamic and static. Discovered in thethesis innovative techniques in translating the theatrical properties in the composer poetics of Prokofiev illustrate the voluminousness of the artistic world embracing the achievements of representatives of previous eras and anticipating future accomplishments in world culture.