Інтерпретація як реконструкція смислового змісту тексту (філософсько-естетичний аналіз)

Abstract

Дисертація присвячена філософсько-естетичному аналізу процесу інтерпретації. Інтерпретація визначається автором як складний інтелектуальний процес, комплексна форма аналізу, що являє собою взаємодію смислових цілісностей, їх якісне перетворення і реконструкцію. Вона ґрунтується на розумінні як способі людського буття, має репрезентативний характер, пов’язана з мовними структурами, логічним описом і висловленням; обумовлюється індивідуальними характеристиками інтерпретатора, його системою цінностей, соціокультурним контекстом. Метою інтерпретації є самовизначення індивідуальності, її самореалізація і самоутвердження. Метафора та і ронія є художніми засобами досліджуваного феномена, які доповнюють один одного. Метафора - основний спосіб смислоутворення, іронія - загальна спрямованість свідомості інтерпретатора. Перша зумовлює такі характеристики інтерпретації, як антропометричність, діалогічність, об’єктивацію в мові індивідуальних сутнісних характеристик особистості, притаманного їй способу осмислення і розуміння, орієнтує на створення цілісного образу світу; друга - активний, критичний її характер, вводить ціннісну систему і мету інтерпретації, розкриває можливість та перспективи індивідуального переосмислення смислового змісту тексту, свободу в виборі шляхів творчої самореалізації. Проведений в ході дисертаційного дослідження аналіз свідчить про наявність зв’язку між появою ірраціонального і креативного моментів інтерпретації і домінуванням в ній естетичного елемента.