Новаторські мистецькі напрямки і течії в театральному процесі України першої третини XX ст.

Abstract

Дисертацію присвячено аналізу модерністських та авангардистських течій і напрямків у театральному процесі України першої третини ХХ століття - протоекспресіонізму, експресіонізму, футуризму, конструктивізму. Основна увага приділена новаторським режисерським та сценографічним шуканням, модифікаціям, що відбулися в сфері акторського виконавства, якісно новому функціонуванню в сценічному мистецтві категорій простір і час. Спираючись на загальнонаукові методи і принципи аналізу, в дисертації реконструйовано становлення театрального модернізму в Україні, а саме протоекспресіонізму, окреслена його специфіка, досягнення в сфері мистецької семантики. Доводиться, що саме модерністська драматургія спровокувала та обумовила трансформацію традиційних сценічних форм. Театральний авангард в Україні осмислено як складний комплекс лівих мистецьких течій, що функціонували паралельно з традиційними, реалістичними напрямками. В результаті дослідження виявлено три етапи його розвитку в Україні і розкрита специфіка кожного з етапів. Значна увага в дисертації приділена дослідженню театрального експресіонізму - єдиного мистецького напрямку, що повноцінно розвивався в Україні протягом тривалого періоду. В дисертації обґрунтовується, що саме авангардне мистецтво, насичене ідеями футуристичного утопізму, стало плацдармом для формування соцреалістичного стилю в театральному мистецтві України.