Образ України у польському театрі XIX століття: імагологічний аспект

Гарбузюк, Майя Володимирівна

dc.contributor.author	Гарбузюк, Майя Володимирівна
dc.date.accessioned	2020-11-03T10:49:29Z
dc.date.available	2020-11-03T10:49:29Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Гарбузюк М. В. Образ України у польському театрі XIX століття: імагологічний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра мистецтвознавства : спец. 17.00.02 "Театральне мистецтво" / Майя Володимирівна Гарбузюк ; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. К., 2019. 36 с.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2294
dc.description	The absence of works of similar subjects in contemporary domestic theatrical science was indetified, in contrast to the active deployment of similar studies in other fields of humanities: literature, art, film, musicology, and cultural studies. The historiography of Ukrainian-Polish theatrical relations has been analyzed as an integral part of the establishment and development of national theatrical studies, and its periodization has been carried out. Studies of Ukrainian theater and drama historians undoubtedly point to the mechanisms of the entry of the Ukrainian early-modern cultural space into Europe, in particular, by the appropriation, adaptation and transformation of Western European art practices through a mediator-relay, which functioned in the specified period, and Polish culture in particular. This circumstance is emphasized as the basic one for shaping the image of Ukraine in the Polish theater of the early modern era. The periodization (1800-1831; 1831-1863; 1863-1900) made it possible to emphasize the dynamics and regularity of changes in the imagological parameters of Ukraine's image, depending on key socio-political events in the life of the nineteenth-century Polish society: November (1830-1831) and January (1863) uprisings. Based on source materials (posters, reviews, manuscripts), monographs and articles by Polish and Ukrainian theater historians the area and spread of performances of Polish theater containing Ukrainian images are explored. It is proved that such performances were popular during the first two-thirds of the 19th century not only on ethnic Ukrainian lands, but also on stages far from Ukrainian lands. The reasons for this success are considered in the context of the functioning and development of the socio-cultural phenomenon of Polish-Ukrainian theatrical border. Poetic, genre-stylistic features of Ukraine's image in 19th century Polish theater were determined by the dynamics of aesthetic and stylistic changes of the Polish stage in the process of mastering European artistic practices. Actualizing the ethnic imagies or ethosemantics of Ukraine (spatial, narrative, personal, folk, linguistic, behavioral, etc.), Polish theater artists often chose Ukrainian Otherness as an important content, style, genre trait. The genre range of representations of the image of Ukraine ranged from inter-media scenes in bilingual performances to large canvases of historical character, from comedy and melodrama to "scenes from folk life", drama and tragedy. The paradigm of romanticism from its earliest to the most recent manifestations, covering all the nineteenth century, remained invariable in the ideological and aesthetic paradigm that included all the performances with the Ukrainian component in one way or another. At the same time, the Polish stage discourse of the image of Ukraine was formed, for the most part, as a manifestation of "popular romanticism", contributing to the development and affirmation of ethnic stereotypes, in particular, of the kitschy imago of Ukrainians. In relation to Polish authors and theaters with autochthonous Ukrainian culture, the following techniques were noted, in particular: the use of the Ukrainian language as a means of marking the national identity of the characters; quoting Ukrainian 36folklore (song, dance, proverbs); creation of author's stylings of Ukrainian folk songs; introduction of songs by Ukrainian authors; use of Ukrainian musical instruments; reproduction of Ukrainian male and female clothes; selection of appropriate, often authentic, props; creating scenery with images of spiritual Ukrainian shrines, typical Ukrainian landscapes, etс. ; writing dramatic works based on Ukrainian folk songs; creation of plays in Ukrainian in Latin alphabet; introduction of poetry by T. Shevchenko; use of plot motifs and characters in Ukrainian dramaturgy; involvement of Ukrainian-born actors in the role of Ukrainians.The transition from the Polish to the Ukrainian stage of a number of dramatic works through translations and adaptations has been traced. The images of the Ukrainian as Other, created by Polish playwrights, in these cases were transformed and perceived on the Ukrainian stage as their own imago, which enriched Ukrainian stage repertoire, but at the same time contributed to the consolidation of stereotypical and storied theatrical ethno-types of Ukrainians. The direct connection of theatrical practice with the literary process is revealed. It is proved that the first manifestations of the image of Ukraine in the 19th century were first articulated in the theatrical early-romance discourse of 1809-1819 and had an unconditional influence on Polish poets and writers, in particular, representatives of the “Ukrainian school” who lived or came from the Polish-Ukrainian border. It is researched that further transfer to the theater of techniques, motives, language and images from the works of the "Ukrainian school" revealed incompatibility of the lyric-epic, meditative nature of image creation with the laws of the stage. Presentation of the image of Ukraine on the Polish stage of the 19th century can be seen as a phenomenon of the meeting of two cultures on the eastern frontier of Christian civilization, and as giving voice to the "voiceless subaltern" (H. Spivak), and at the same time as "appropriation" of the right to speak on its behalf. Considering the modeling and representative nature of theatrical activity, it is worth talking about two interconnected phenomena of the period: romantic-elevated finding / discovery of Ukraine as an image of ethnic Other- and at the same time quite pragmatic invention (L. Wolf) and construction of such imagoes that would work productively first of all for the development of Polish culture and nation.	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертація присвячена дослідженню імагологічної специфіки образу України у польському театрі ХІХ ст. Проаналізовано історіографію українсько-польських театральних стосунків як невід’ємну складову утвердження й розвитку національного театрознавства, здійснено її періодизацію. Виявлено, що перші відомі приклади появи персонажів-українців на польському кону датовані початком XVII ст. і присутні у всіх видах ранньомодерного польського театру. На основі широкого кола опрацьованих рукописних джерел та друкованих видань систематизовано та проаналізовано провідні моделі образу України у ХІХ ст.: аркадійська, пекельна, козацька, селянська; визначено їхні засадничі характеристики, ґенезу, особливості конструювання. В основі вказаних чотирьох головних імагологічних образів України виявлено архетипові образи (актанти, амплуа, імагеми) українців-персонажів: Слуга, Розбійник (гайдамака, опришок), Воїн (козак), Селянин.Здійснена періодизація (1800-1831; 1831-1863; 1863-1900) дозволила підкреслити динаміку та закономірність змін імагологічних параметрів образу України залежно від ключових соціально-політичних подій у житті польського суспільства ХІХст.: Листопадового (1830-1831) та Січневого (1863) повстань. На підставі джерельних матеріалів (афіш, рецензій, рукописів), монографій та статей польських і українських істориків театру досліджено ареал поширення вистав польського театру, що містили українські образи. Доведено, що такі вистави були популярні не лише на етнічних українських землях, а й на сценах далеких від українських земель територій. Причини цього успіху розглянуто у контексті функціонування й розвитку соціокультурного феномену польсько-українського театрального пограниччя. Поетикальні, жанрово-стилістичні особливості образу України у польському театрі ХІХст. були визначені динамікою естетично-стильових змін польської сцени у процесі освоєння європейських мистецьких практик. Актуалізуючи ту чи іншу етнічну імагему або етносемантику України (просторову, наративну, персонажну, фольклорну, мовну, поведінкову тощо), польські театральні митці часто обирали українську Іншість як важливу змістову, стильову, жанрову прикмету.Незмінною світоглядно-естетичною парадигмою, в яку були вписані так чи інакше усі вистави з українською складовою, залишалась парадигма романтизму від найбільш ранніх до найпізніших його проявів, що охоплювали все ХІХ століття. При цьому польський сценічний дискурс образу України формувався здебільшого як прояв «популярного романтизму», сприяючи розвитку й утвердженню етностереотипів, зокрема, кітчевих імаго українців. Виявлено цілу низку прийомів, цитувань, запозичень та стилізацій з українського фольклору та літературних джерел у текстах польської драматургії ХІХ ст. Простежено також зворотній процес: перехід з польської на українську сцену низки драматичних творів – через переклади та адаптації.Враховуючи моделюючий та репрезентативний характер театральної діяльності, виявлено два взаємопоєднані явища окресленого періоду: романтично-піднесене віднайдення/відкриття України як образу етнічного Іншого - і водночас цілком прагматичне винайдення та конструювання таких її імаго, які б продуктивно працювали задля розвитку польської культури й нації.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського	uk_UA
dc.subject	образ України	uk_UA
dc.subject	Україна	uk_UA
dc.subject	польський театр ХІХ ст	uk_UA
dc.subject	театр	uk_UA
dc.title	Образ України у польському театрі XIX століття: імагологічний аспект	uk_UA
dc.title.alternative	The image of Ukraine in the nineteenth-century Polish theater: the imagological aspect	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA