КУЛЬТУРА НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА ІНДУСТРІАЛЬНОГО ЖИТТЄУСТРОЮ СУСПІЛЬСТВА

Abstract

Мета роботи – теоретичний аналіз і узагальнення особливостей культури наукової організації праці та управління як основи індустріального життєустрою суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, соціокультурний, історичний підходи, фундаментальні положення теорії й історії культури управління. Використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, формалізація. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні особливостей культури наукової організації праці та управління як базової в умовах індустріального суспільства. Висновки. Європейська наука та породжена нею ньютонівська картина світу послужили основою формування культури індустріального менеджменту. Американські засновники наукової організації праці та управління Ф. Тейлор, Г. Гантт, Ф. і Л. Гілбрети, Г. Емерсон, Г. Форд здійснили значний внесок у становлення й розвиток індустріальної культури управління. Будучи інженерами, вони перенесли свої знання про діяльність технічних механізмів у сферу управління. Саме технічна освіта засновників наукового менеджменту визначила його специфіку. Вони вважали, що ґрунтуючись на спостереженнях і вимірах трудових процесів, використовуючи логіку й аналіз, можна значно вдосконалити багато робочих операції та домогтися більш ефективного їх виконання. Так на рубежі XIX–ХХ ст. в США з’явилася культура управління, заснована на інженерних розрахунках і дослідах, яка справила значний вплив на розвиток індустріального суспільства.