Оперна вистава як семіотичний об'єкт

Іваницька, Яна Анатоліївна

dc.contributor.author	Іваницька, Яна Анатоліївна
dc.date.accessioned	2021-03-09T13:23:42Z
dc.date.available	2021-03-09T13:23:42Z
dc.date.issued	2008
dc.identifier.citation	Іваницька Я. А. Оперна вистава як семіотичний об'єкт : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 "Музичне мистецтво" / Яна Анатоліївна Іваницька ; Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. К., 2008. 17 c.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2620
dc.description	The dissertation is devoted to the study of opera play phenomenon based on two famous opera plays of the 20th century: “Madama Butterfly” by Giacomo Puccini and “Katerina Ismailova” by Dmitri Shostakovich, which includes not only the author’s but the performer’s texts. Contemporary nature of this subject is determined be the need in fundamental progress in sphere of modern Ukrainian historical musicology. Semeiotic approach allowed the author to analyze opera play, focusing her attention on the process of formation of sense when the author’s vision was realized in the opera score and scenic interpretations. At the same time, the author took into account perception of the work and the play by spectators and critics alike, during which new semantic parameters of the opera as a semeiotic object are opened. Semeiotic method was applied when determining functions of each of the opera play components: play characters, and also the environment of their functioning and material world reproduced in decorations and the requisite. This method allowed to deepen the understanding of opera as a text which includes scenic personification, and determine typological indications of structural components and at the same time their individual uniqueness. The dissertation analyzes the opera play from the point of view of variability of sign function in author’s, performer’s and theatrical scenic texts. It enabled the author to trace the process of producing new information born during gradual development of different elements.	uk_UA
dc.description.abstract	Дисертація пов’язана з дослідженням феномену оперної вистави (на прикладі двох відомих опер ХХ століття - “Мадам Баттерфлай” Дж. Пуччіні та “Катерини Ізмайлової” Д. Шостаковича), яка включає в себе не лише текст твору, але і виконавські тексти. Актуальність обраної теми обумовлена необхідністю принципових зрушень у сфері сучасного українського історичного музикознавства. Семіотичний підхід дозволив проаналізувати оперний твір, зосередивши увагу на процесі смислоутворення при втіленні авторського задуму в оперній партитурі та у сценічних інтерпретаціях. При цьому враховується сприйняття твору та вистави глядачами і критикою, в ході якого відкриваються нові смислові параметри опери як семіотичного об’єкту. Ця методика дозволила прослідкувати процес вироблення нової інформації, а також поглибити розуміння опери як Тексту, що включає сценічне втілення, виявити типологічні ознаки структурних компонентів і водночас їх індивідуальну неповторність.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.publisher	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського	uk_UA
dc.subject	оперна вистава	uk_UA
dc.subject	вистава	uk_UA
dc.subject	семіотичний об’єкт	uk_UA
dc.title	Оперна вистава як семіотичний об'єкт	uk_UA
dc.title.alternative	Opera play as a semeiotic object	uk_UA
dc.type	Other	uk_UA