Abstract:
У дисертації системно, на основі широкого кола опублікованих та архівних джерел вперше досліджуються особливості становлення вітчизняних студій архітектурно-мистецької спадщини доби середньовіччя і раннього нового часу в Україні в контексті розвитку історичної науки другої половини ХІХ - початку ХХ ст. З’ясовано наукові та соціокультурні чинники, які обумовили розвиток цих досліджень, визначено їх тенденції і внесок
у розробку проблем національної історії та культури.
Систематизовано вклад у збирання джерел і вивчення вітчизняних пам’яток провідних наукових товариств і губернських вчених архівних комісій Наддніпрянської України. Встановлено особистий внесок окремих учених, їх здобутки у розробці питань, пов’язаних з вітчизняною культурною спадщиною, зокрема, докладно проаналізовано праці Д. Багалія, М. Грушевського, Є. Кузьміна, Г. Павлуцького, А. Прахова, К. Широцького та ін. Досліджено вплив Всеросійських археологічних з’їздів на процес розгортання студій архітектурно-мистецької спадщини України, розглянуто їх основні напрями і проблематику.
Description:
The thesis pioneers the system research of particular features of national studies of architectural and art heritage formation in Ukraine in the period from the Middle Ages to the Early Modern period in the context of the historical science development in the period from the second half of the XIX century to the beginning of the XX century. The research was fulfilled on the basis of a wide range of published and archive sources.
The scientific social and art factors are found that cause the development of such research. Also the tendencies of these factors are defined, as well as the contribution to the national historical and cultural development.
The contribution to source collection and cultural heritage research carried out by leading scientific societies and province scientific archival commissions of Upper Dniper Ukraine has been systematized. The research followed personal contribution of some scientists, their achievements in native culture property studies. The works of D. Bagalij, M. Grushevskyj, M. Kuzmin, G. Pavluckij, A. Prahov, K. Shyrocky and others were considered in detail.
