Abstract:
The purpose of the research is to identify the suppositions and factors that form the base of the enlightenment model of the
leisure activities. Methodology of the research lies in the usage of a set of systemic, historical and chronological and hermeneutical
methods. Scientific novelty of the research is grounded with the origin of the pragmatic approach to the assessment of the leisure
activities and leisure practices in the period of Enlightenment. Conclusions. It is proved that the formation of the Enlightenment model of
the leisure activities was influenced by such tendencies as the acknowledgement of the leading role of science among other kinds of
cognitive activity and the cult of Mind, absolutization of education that formed the belief in the possibility of solving social problems,
provided the appropriate conditions for this; deism and secularization of worldview, which led to the denial of religious fanaticism and blind
faith in to Church dogmas; social stratification of society. That’s why there were dominated such leisure practices that were aimed at the
objective cognition of the reality and were based onto the pragmatic ideas
Description:
Метою дослідження є виявлення передумов та чинників, що становлять підґрунтя просвітницької моделі дозвілля.
Методологія дослідження полягає у використанні сукупності системного, історико-хронологічного та герменевтичного методів.
Наукова новизна здійсненого дослідження зводиться до обґрунтування передумов, що зумовили зародження прагматичного
підходу до оцінки дозвілля та дозвіллєвих практик в епоху Просвітництва. Висновки. Доведено, що на формування
просвітницької моделі дозвілля вплинули такі тенденції як визнання провідної ролі науки серед інших видів пізнавальної
діяльності та культ Розуму; абсолютизація виховання, що формувала віру у можливість вирішення соціальних проблем за
умови створення для цього відповідних умов; деїзм та секуляризація світогляду, що спонукали до заперечення релігійного
фанатизму й сліпої віри у церковні догмати; соціальна стратифікація суспільства. Тому серед дозвіллєвих практик переважали
ті, що були спрямовані на об’єктивне пізнання реальності й мали за основу прагматичні ідеї
