Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – з‘ясувати особливості і значення синтезу народно-сценічної хореографії і
інструментальної музики, злиття яких в драматичній дії танцювальних композицій сприяє створенню
високохудожніх творів. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного і мистецтвознавчого
методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу особливості творчої
постановочної роботи знаних українських балетмейстерів, під час якої танець і музика, вступаючи в союз з
один одним, здобувають більшу дохідливість і наочну дієвість. Наукова новизна роботи полягає в розширенні
творчих можливостей балетмейстера у співпраці з композитором, музичний матеріал якого після
інструментальної обробки набуває ще більшої виразності і, зберігаючи свою самобутність, піднімає його над
першоджерелом, допомагаючи балетмейстеру у створенні сценічних художніх образів. Висновки. Здійснюючи
сценічну постановку народно-сценічного танцю, балетмейстер, володіючи всіма виразними засобами танцю,
повинен добре розуміти, що музика, не згадуючи ні про що, може розказати все і своїм звучанням
«домалювати» в хореографії внутрішній душевний стан сценічних героїв, а також передати атмосферу часу
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to clarify the features and significance of the synthesis of folk stage choreography
and instrumental music, the merger of which in the dramatic action of dance compositions contributes to the creation of
highly artistic works. The research methodology is the use of comparative and art history methods. The indicated
methodological approach allows us to reveal and analyze the features of the creative production of the choreographerdirector,
during which the dance and music, entering into an alliance with each other, gain greater clarity and visual
effectiveness. The scientific novelty of the work is to expand the creative possibilities of the choreographer in
collaboration with the composer, the musical material of which after instrumental processing becomes even more
expressive and, retaining its originality, raises it above the original source, helping the choreographer to create stage
artistic images. Conclusions. Carrying out stage production of folk stage dance, the choreographer, possessing all the
expressive means of dance, should well understand that music, without saying anything, can tell everything and with its
sound ―finish‖ the choreography of the inner mental state of the stage heroes, as well as convey the atmosphere time
