Різноманіття форм ісламу: інваріантність і варіативність

Герчанівська, Поліна Евальдівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Герчанівська, Поліна Евальдівна
dc.date.accessioned	2021-04-14T19:09:07Z
dc.date.available	2021-04-14T19:09:07Z
dc.date.issued	2020
dc.identifier.citation	Герчанівська П. Е. Різноманіття форм ісламу: інваріантність і варіативність // Культура і сучасність. 2020. № 2. С. 3-9.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2750
dc.description	The purpose of the article is to analyze the nature of the heterogeneity of Islam in the field of Muslim culture andto determine the moderators of the variability of its forms. Methodology. The culturology analysis of Islam in theinterdisciplinary space of the social sciences and humanities is the conceptual methodological core of the research. For acomprehensive study of the phenomenon, a civilizational approach was used, which made it possible to realize the uniqueness of the Muslim world as a local civilization and the functional role of the Islamic religion in it. The research strategy is based on system analysis in the author’s interpretation. The phenomenon of Islam is interpreted as an integral system in the totalityof relations and connections between the invariant and variable components. Scientific novelty. To study the problem of the diversity of forms of Islam, the author's model of the system method, based on the dichotomy of the invariant and variablecomponents of the phenomenon, was introduced into scientific circulation. The idea of the variability of Islam in the space of Muslim civilization has been verified. The invariant and variable components of Islam and the moderators of their formationare determined. Conclusions. Based on the paradigm of the invariance of the dogma of Islam and the diversity of its interpretation in the chronotope, the core moderators of the variability of the forms of Islam are established: 1) the absence in the Quran and Sunnah of direct prohibitions in relation to certain aspects of worldly life; the absence of a unified religiouscenter that monitors the monotony of interpretation of canonical texts; 2) the weakening of the connection between the sacredand the profane, which determined the politicization of Islam (in the form of Islamism of all shades); 3) symbiosis of religionand ethnic culture, which led to the dichotomy “classical-folk” Islam; 4) the correlation of the configuration of Islam with the socio-political structure of society, which, in particular, determined the binary opposition of two doctrines of building a Muslim community: the firs doctrine is based on the idea of the revival of the Caliphate, the second doctrine is based on Sharia rule within national borders.	uk_UA
dc.description.abstract	Метою роботи є аналіз природи гетерогенності ісламу в полі мусульманської культури і детермінація модераторів варіативності його форм. Методологія. Концептуальним методологічним ядром дослідження є культурологічний аналіз ісламу в міждисциплінарному просторі соціально-гуманітарних наук. Для комплексного дослідження феномену був використаний цивілізаційний підхід, що дозволило усвідомити унікальність мусульманського світу як локальної цивілізації та функціональну роль в ньому ісламської релігії. Стратегія дослідження ґрунтується на системному аналізі в авторській інтерпретації - феномен ісламу осмислюється як цілісна система в сукупності відносин і зв’язків між інваріантним і варіативним компонентами. Наукова новизна. Для вивчення проблеми різноманіття форм ісламу введена у науковий обіг авторська модель системного методу, яка ґрунтується на дихотомії інваріантної та варіативної складових феномену. Верифікована ідея варіативності ісламу в просторі мусульманської цивілізації. Визначена інваріантна та варіативна складові ісламу та модератори їх формування. Висновки. На основі парадигми про інваріантність догматики ісламу і різноманіття її інтерпретації в хронотопі встановлені стрижневі модератори варіативності форм ісламу: 1) відсутність в Корані й Сунні прямих заборон щодо певних аспектів мирського життя; брак єдиного релігійного центру, який стежить за одноманітністю тлумачення канонічних текстів; 2) ослаблення зв’язку між сакральним і профанним, що детермінувало політизацію ісламу (у формі ісламізму всіх відтінків); 3) симбіоз релігії та етнічної культури, котрий обумовив дихотомію “класичний-народний” іслам; 4) кореляція конфігурації ісламу з соціально-політичною структурою суспільства, що зумовило бінарну опозицію двох доктрин побудови мусульманської громади - на основі ідеї відродження халіфату, з одного боку, і введення шаріатського правління в національних кордонах - з іншого.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	іслам	uk_UA
dc.subject	гетерогенність ісламу	uk_UA
dc.subject	форми ісламу	uk_UA
dc.subject	ісламізм	uk_UA
dc.subject	мусульманська культура	uk_UA
dc.title	Різноманіття форм ісламу: інваріантність і варіативність	uk_UA
dc.title.alternative	Diversity of forms of Islam: invariance and variability	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA