ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙНИХ МУЗИЧНИХ ЖАНРІВ КИТАЮ У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ

Антошко, Марина Олегівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Антошко, Марина Олегівна
dc.date.accessioned	2021-04-15T13:59:49Z
dc.date.available	2021-04-15T13:59:49Z
dc.date.issued	2020
dc.identifier.citation	Антошко М. О. Представлення традиційних музичних жанрів Китаю у світовому просторі // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. № 4. С. 104-107.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2771
dc.description	The purpose of the article is to study the presentation of traditional Chinese music genres in the world. The methodology of the study is to use historical and biographical methods in the study of this topic. The scientific novelty of the article is to explore the expediency of presenting traditional Chinese music genres in the world. After all, this question reflects both the traditions and customs of the country and raises the names of scholars of Chinese culture. The presentation of Chinese art is due to the holding of opera festivals that influence the culture of the whole country. The emergence of new theatrical acts and performances also influenced China's outlook. Conclusions. The introduction of traditional Chinese music genres in the world is due to the development of culture and education in the country. The system of thinking of Chinese culture is based on the ancient philosophy of the country. Musical art is in constant search: the nature of sound, timbre palette, forms, combining national motives. Through the combination of national traits, country philosophy, religious tendencies, elements of vocal and instrumental folklore, theater and composition, and piano culture, China's musical piano culture has become well-known in the world. It was the Suetan School and Yuege's educational system that formed the basis for the development of Chinese musical culture. Speaking about the nature of Chinese music, it should be emphasized that it has its intonation-melodic nature, which is different from European music samples. Chinese people became acquainted with the performance of European works through touring. In the early ‘70s began to reform the conservatories into musical institutes. For example, music institutions such as the conservatories in Wuhan (Hubei), Shenyang (Liaoning), Xi'an (Shaanxi), and Chengdu (Sichuan) have undergone these changes. During this period (the ‘70s), the flowering of Chinese music education began, orchestras, amateur bands appeared, research aroused curiosity, and music magazines began to be published. Teachers such as Zhou Xiaoyan, Lan Yushu, Yu Yixuan, Shen Xiang, Xi Ggui, Wen Quecheng, Li Zhishui, Wei Chixian, Man Jiangxi, Sung Xin, Hu Yan, Gao Zhilan, Do Shinji, and others start their creative activity. The revitalization of music education is in the twentieth century, which causes the development and rethinking of new turns in educational processes. The processes of formation and development of the Chinese music education system are reflected in the works of Wang Yuhe, Liu Pei, Yang Bohua, stylistic features of musical art were interested in F. Arzamanov, V. Vakulishin, Lin Hai, Liu Da-jung, Ma Gesun, Sun Tsunin, In Gen- Ira, Chang Ling, Yang Xiao Xu and more. Chinese education has interested such scholars as: Ding Yun, Yang Bohua. It should be said that much attention was paid to education, as evidenced by the work of scientists. Turning to the historical facts, it becomes known that music education began to develop during the Tang era (VII-X centuries). This led to the emergence of performing schools and the establishment of educational institutions, which allowed to expand the representation of traditional genres of the world	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи полягає у вивченні питання представлення традиційних музичних жанрів Китаю у світовому просторі. Методологія дослідження полягає у використанні історичного та біографічного методів у вивченні даної тематики. Наукова новизна статті полягає у дослідженні доцільності представлення традиційних музичних жанрів Китаю у світовому просторі. Адже, це питання відображає як традиції та звичаї країни, так й підіймає імена дослідників китайської культури. Представлення китайського мистецтва відбувається завдяки проводженню оперних фестивалів, які здійснюють вплив на культуру всієї країни. Поява нових театральних дійств та вистав також впливали на світогляд Китаю. Висновки. Представлення традиційних музичних жанрів Китаю у світовому просторі відбувається завдяки розвитку культури та освіти в країні. Система мислення культури Китаю побудована на древній філософії країни. Музичне мистецтво знаходиться у постійному пошуку: характеру звуку, тембрової палітри, форми, поєднуючи в собі національні мотиви. Завдяки поєднанню національних рис, філософії країни, релігійних тенденцій, елементів вокального та інструментального фольклору, театру та сфери композиції та фортепіанної культури, музична фортепіанна культура Китаю стала відомою в світі. Саме Сюетанська школа та виховна система «Юеге» стали фундаментом для розвитку китайської музичної культури. Говорячи про природу китайської музики, слід наголосити, що вона має свою інтонаційно-мелодичну природу, яка є відмінною від європейських музичних зразків. З виконанням європейських творів китайський народ знайомився завдяки гастролям. На початку 70-х років починається реформування консерваторій у музичні інститути. Так, під ці зміни підпали такі музичні заклади, як: консерваторії у містах Ухань (Хубей), Шеньянь (Ляонін), Сіані (Шеньсі) та Ченду (Сичуань). В цей період (70- ті роки) починається розквіт китайської музичної освіти, з‘являються оркестри, самодіяльні колективи, цікавість викликає науково-дослідницька діяльність, починають видаватись журнали музичного направлення. Починають свою творчу діяльність такі педагоги, як Чжоу Сяоянь, Лан Юйсю, Юй Ісюань, Шень Сян, Сі Їгуй, Вень Кечжень, Лі Чжишуй, Вей Чісянь, Мань Цзианьцзи, Сун Сінь, Ху Янь, Гао Чжилань, Ду Шинцзя та інші. Активізація музичної освіти приходиться на ХХ століття, що спонукає до розвитку та переосмислення нових вимірів у освітніх процесах. Процеси становлення та розвитку китайської системи музичної освіти відображені в працях Ван Юйхэ, Лю Пейя, Яна Бохуа, стилістичні особливості музичного мистецтва цікавили Ф. Арзаманова, В. Вакулішіна, Лінь Хайя, Лю Да-цзюня, Ма Гешуня, Сунь Цуньіня, У Ген-Іра, Чан Ліїня, Ян Сяо Сюйя тощо. Китайська освіта цікавила таких науковців, як Дін Юнь, Ян Бохуа. Слід сказати, що питанням освіти приділялось багато уваги, про що свідчать праці вчених. Звернувшись до історичних фактів, стає відомо, що музична освіта починає розвиток в період епохи Тан (VII–X століття). Це зумовило появу виконавських шкіл та відкриття навчальних закладів, що давало змогу розширити представлення традиційних жанрів світу	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	традиційні музичні жанри	uk_UA
dc.subject	музичне мистецтво	uk_UA
dc.subject	культурні традиції	uk_UA
dc.subject	філософія країни	uk_UA
dc.title	ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙНИХ МУЗИЧНИХ ЖАНРІВ КИТАЮ У СВІТОВОМУ ПРОСТОРІ	uk_UA
dc.title.alternative	Introducing China's traditional music genres to the world	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA