Радянські просвітницькі технології 50-70-х рр. XX ст. в контексті українських культурних традицій (на матеріалі Дніпропетровщини)

Abstract

Дисертація присвячена питанням музичного просвітництва на Дніпропетровщині у 50-70-ті рр. ХХ ст.; його характерних рис у контексті тенденцій, що обумовили подальший розвиток української культури; обґрунтуванню пропозицій і рекомендацій щодо можливостей сучасного використання позитивного досвіду музично-просвітницької діяльності. Обґрунтовано поняття музичного просвітництва як виду культурної діяльності. На основі попередніх наукових досліджень висвітлюється історія музичного просвітництва у характеристиках загального розвитку української музичної культури наприкінці ХІХ - у першій половині ХХ ст. Узагальнюється досвід музичного просвітництва у контексті естетичного виховання 50-70-x рр. ХХ ст., на прикладі Дніпропетровського регіону. Зроблено спробу дати наукову оцінку організаційним засадам музичного просвітництва у вимірах ідеологічної доктрини «культура належить масам». За допомогою архівних матеріалів досліджуються форми і засоби здійснення музично-просвітницької політики на Дніпропетровщині у період хрущовської «відлиги», зокрема: діяльність середніх та середніх спеціальних закладів музичної освіти, театрів, обласної філармонії, сільських клубів, будинків культури, парків культури і відпочинку, інших установ. Проведено огляд напрямків та змісту музично-просвітницької діяльності мистецьких і культурно-просвітницьких закладів Дніпропетровщини 60-70-х рр. ХХ ст., виявлено її основні позитивні й негативні риси та наслідки. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення системи музичного просвітництва, найбільш ефективної й оптимальної реалізації його можливостей в Україні.