Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ ТА ЇЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ В ТЕАТРІ ТАНЦЮ ПАВЛА ВІРСЬКОГО

Show simple item record

dc.contributor.author Литвиненко, Віктор Андрійович
dc.date.accessioned 2021-05-07T11:32:52Z
dc.date.available 2021-05-07T11:32:52Z
dc.date.issued 2017
dc.identifier.citation Литвиненко В. А. Трансформація української народної хореографії та її концептуалізація в театрі танцю Павла Вірського : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 26.00.01 "Теорія та історія культури" / Віктор Андрійович Литвиненко ; Нац. акад. кер. кадр. культури і мистецтв. К., 2017. 20 с. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2926
dc.description The thesis outlines the place of folk choreography as a phenomenal phenomenon in Ukrainian culture. The scientific-theoretical and methodological paradigm of studying the proposed problem is substantiated, terms and concepts arerefined and supplemented. The stages of the development of folk-stage dance and therole of Pavel Virsky in his formation, the specific features of the choreography workbased on the "restoration" of unique examples of theatrical dance folklore usingelements of folk and classical choreography were revealed. Skilful combination of authenticity of folklore traditions with new stage formspromoted the emergence of horeographic theatrical-figurative performances, inwhich the plot dance is represented by a wide range of scenic forms. Appeal to folk art defined style features of the choreography of Pavel Virsky, who systematically used the possibilities of drama in his multi-genre theatricalproductions. This reception testified to the evolutionary shifts of academic dancetowards the newest transformations, which resulted in the emergence of such atheatrical-choreographic form as the theater of folk dance.As a result of the search for new forms and experimental structures of folk-stage dance performances, Pavel Virsky managed to expand the genre boundaries of Ukrainian folk choreography, bringing them closer to the theatrical performance. Using choreographic polyphony and the method of symphonic writing in histheatrical mini-performances, the choreographer created dance-like works of afundamentally new quality, in which their theme, ideological design and drama wererevealed more clearly and deeper. The conclusions substantiate the fact of the transformation of folk dance art, in which the dance folklore became the artistic and stylistic basis of the theatrical-figurative choreographic productions of the State Distinguished Academic Dance Ensemble of Ukraine.The theoretical and practical significance of the results obtained is that theresults of the research can serve as a theoretical and methodological basis for preparing special courses and writing scientific papers on the in dicated problems, andalso be used in the educational process in the specialties "Culturology", "History andtheory of culture", "Theory and Methods of Teaching Ukrainian Folk Dance", "The Art of a Choreographer", etc. in higher and secondary specialized educational institutions. The results of the research are approved and implemented in the professional program of training specialists in folk choreography of the Kiev National University of Culture and Arts and the Kyiv State Choreographic School. uk_UA
dc.description.abstract Структура роботи обумовлена загальною концепцією, логікою розкриття означеної проблеми, її змістом, метою та поставленими науковими завданнями дослідження, яке побудовано за хронологічно-проблемним принципом. У Вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, об’єкт і предмет дисертаційної роботи, завдання, методологічні засади, визначено й розкритонаукову новизну та практичне значення отриманих результатів, вказано формиїї апробації й публікації положень дослідження, умотивовано структуру роботи. У першому розділі проаналізовано праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, архівні матеріали, періодику, які під різним кутом зору розкривають процес розвитку української народно-хореографічної культури. Окресливши науково-теоретичну й методологічну парадигму вивчення проблеми, яка ґрунтується на загальних і спеціальних методах пізнання в галузі мистецтвознавства, у роботі уточнюються і доповнюються терміни й поняття, серед яких базовими є «театр танцю», «музично-хореографічна театральна драматургія»,«хореографічний симфонізм і поліфонія», «театральна образність» та ін., розглядаються шляхи формування народно-сценічного танцювального мистецтвав Україні. Констатовано, що все це сприяло дослідженню процесів трансформації народного танцю, який як поліфункціональне явище виступає одночасно потужним акумулятором танцювального фольклору і його складової народно-ігрової культури, естетичних цінностей, засобом ідеологічно-виховного впливу, а також реалізації рекреаційних потреб людини й суспільства та висвітленню питань, що раніше не розглядали в мистецтвознавчому аспекті. У другому розділі в хронологічній послідовності аналітично розглянуто етапи становлення й розвитку українського народно-сценічного танцювального мистецтва та зародження його ансамблевої форми, місце і роль балетмейстера-постановника Павла Вірського у створенні першого Державного танцювального ансамблю України. Виявлено, що вже в перших його народно-сценічних постановках були репрезентовані культурно-мистецькі традиції окремих етнічних груп населення України. Встановлено, що його народно-сценічний танець є академізованою мистецькою формою, в якій процес академізації відбувався шляхом синтезування елементів народної і класичної хореографії. Доведено, що фахово реставруючи унікальні зразки театралізовано-танцювального фольклору як безцінну джерельну базу розвитку сценічно-хореографічної культури народу, Павло Вірський неухильно дотримувався першопочаткових принципів його побудови. Сценічно-хореографічний досвід Павла Вірського в контексті розвитку видовищних форм проаналізовано в третьому розділі. Уміле поєднання автентики багатьох фольклорних традицій з новими сценічними формами сприяв появі театралізованих хореографічно-образних постановок. Акцентовано увагу на тому, що тенденції розвитку народно-танцювального мистецтва відомого балетмейстера свідчать про жанрове розмаїття та змістовну оригінальність, а сюжетний танець презентовано широким спектром сценічних форм, що своїми специфічними пластичними засобами створювали конкретне сценічне дійство. У дисертації встановлено, що створення сюжетного танцю супроводжувалось багатою палітрою виражальних засобів, одними з яких, передусім, є лексична мова танцю, котра уособлює національні особливості народу, і композиційний малюнок, який створюється і розвивається за законом драматургії, переходячи з більш простого у більш складний. У танцювальних постановках Павла Вірського сюжетний танець часто несе в собі як орнаментальний, так і ігровий характер, розкриваючи національний колорит хореографічної постановки митця в його авторському театрі народного танцю, який у процесі розвитку тяжіє до театрально-драматичного жанру більш, ніж до театру балетного. У роботі відзначено, що, створюючи театралізовано-хореографічну міні-виставу, динамічно розвиваючи її зміст і вкладаючи своє хореографічно-образне бачення, балетмейстер намагався в зовнішніх пластичних формах передати не тільки емоційно-душевний стан, але й образний характер сценічного персонажа.Це було можливо завдяки тому, що кожний танцювальний рух митець створюваву тій формі, яка найвиразніше розкривала внутрішній стан. У дослідженні доведено, що в результаті пошуків нових форм та експериментальних структур хореографічних постановок Павлу Вірському вдалося розширити жанрові кордони української народної хореографії, наблизивши їх достилю вистави. Застосовуючи у своїх театралізованих міні-виставах хореографічну поліфонію та метод симфонічного письма, балетмейстер створював танцювальні постановки принципово нової якості: у них яскравіше й глибше розкривалася тема, ідейний задум і драматургія. У висновках науково обґрунтовано, що в результаті аналізу процесу становлення й трансформації народно-танцювального мистецтва воно у своєму розвитку пройшло тривалий шлях - від найпростіших танків до форми театру танцю, у якому танцювальний фольклор став художньо-стилістичною основою театралізовано-образних хореографічних постановок Державного заслуженого академічного ансамблю танцю України під керівництвом Павла Вірського. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв uk_UA
dc.subject українська народна хореографія uk_UA
dc.subject народна хореографія uk_UA
dc.subject театр танцю uk_UA
dc.subject Павло Вірський uk_UA
dc.subject театр танцю Павла Вірського uk_UA
dc.title ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ ТА ЇЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ В ТЕАТРІ ТАНЦЮ ПАВЛА ВІРСЬКОГО uk_UA
dc.title.alternative Transformation of Ukrainian Folk Choreography and itsConceptualization at Pavlo Virsky's Theater of Dance uk_UA
dc.type Other uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account