ТЕХНОЛОГІЗМ У МИСТЕЦТВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІПОЛИТА МОРГІЛЕВСЬКОГО В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ

Abstract

Дисертацію присвячено розкриттю сутності наукової спадщини Іполита Моргілевського (1889-1942), виявленню технологізму в його мистецтвознавчих дослідженнях і визначенню місця науковця у вітчизняній культурі. Доведено провідну роль Моргілевського у розвитку історії культури Київської Русі на території України - у межах вітчизняних національно-культурних програм на державному рівні та наукових програм ВУАН. Розкрито сутність участі Моргілевського в роботі Музею-архіву переходової доби в умовах окупації Києва під час Другої світової війни. Доведено причетність Моргілевського до проблематики, пов’язаної з визначенням місця Кавказу в культурі середньовіччя. Досліджено співпрацю Моргілевського з гарвардськими медієвістами у надзвичайно складних для міжнародних контактів обставинах 1920-1930-х. У міграційній гіпотезі щодо витоків конструктивного строю Софії Київської виявлено розвиток провідних ідей та застосування методів західноєвропейської медієвістики кінця ХІХ - початку ХХ ст. На основі архівних документів доведено причетність Моргілевського до проблематики, пов’язаної з визначенням місця Кавказу вкультурі середньовіччя. За допомогою верифікації міграційної теорії Моргілевського сучасними методами (семіологічний аспект) з’ясовані особливості застосування теорії впливів.