ТВОРЧІСТЬ МИТЦЯ В КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Abstract

Мета статті. Розробка міждисциплінарного комплексу дослідницьких методів, продуктивних для вивчення особливостей суспільно-творчої самореалізації митця у культурно-комунікативному просторі України та світової спільноти. Методологія. В основу дослідження, яке носить наукознавчий характер, покладено загальнонаукові підходи: діалектичний, логічний та історичний. Автор вдається до міждисциплінарного конструювання теоретико-методологічної основи роботи, із включенням до неї сукупності емпіричних та теоретичних загальнонаукових методів, методологічного інструментарію культурології, інформології, методів соціокультурного менеджменту. Наукова новизна обумовлена необхідністю визначення гносеологічних підходів та обгрунтування (з урахуванням тенденцій розвитку сучасного наукознавства) структури й науково-пізнавальних можливостей комплексу методів та раціональної методики розв‘язання важливого для подальшого розвитку культурології наукового завдання щодо специфіки функціонування особистості митця як дієвого суб‘єкту комунікативного простору сучасної культури. Висновки. Доведено, що міждисциплінарний підхід є оптимальним для забезпечення продуктивності вивчення особливостей творчої реалізації митця у сучасному комунікативному просторі. Комплексне застосування методів культурології, теорії соціальних комунікацій, методів науки державного управління та менеджменту соціокультурної діяльності, соціальної психології, історико-культурологічних методів, пізнавального інструментарія інших гуманітарних наук здатне наблизити нас до виявлення стійких сутнісних рис функціонування творчої особистості у середовищі соціальнокультурних комунікацій, до побудови науково-обгрунтованої моделі самореалізації митця у комунікативному просторі сучасної культури