Abstract:
Мета роботи. Розкрити особливості комунікативного процесу в ланці «композитор – слухач» у діяльності хорового колективу. Теоретико-методологічне підґрунтя статті складають принципи пізнання, відображені в системному, хорознавчому, виконавському підходах. Використання цих методологічних основ у сукупності дозволяє визначити найбільш проблемні сторони явища комунікації в хоровому виконавстві, зокрема у взаємодії головних його фігурантів: композитора, диригента, хорового колективу, слухачів. Наукова новизна. У статті схарактеризовано важливі прикмети спілкування диригента з хором у таких його ланках: композитор – диригент, диригент – хоровий твір, диригент – хоровий колектив, диригент – слухач; виокремлено роль диригента – головного суб‘єкта комунікації, що забезпечує обмін інформацією між її учасниками. Висновки. На основі вивчення теоретичних джерел і узагальнення власного практичного досвіду вирізнено головні аспекти комунікації в хоровому виконавстві з урахуванням ключового завдання диригента: майстерне, точне, переконливе «прочитання» партитури, вивчення й озвучення якої вимагає загальних і музичних знань, психолого-педагогічної компетентності, диригентських умінь і навичок.
Description:
Purpose of the article. To reveal the peculiarities of the communicative process in the «composer – listener» link in the choral activity. Methodology. The principles of cognition, reflected in the systematic, knowledge-based, performing approaches constitute the theoretical and methodological basis of the article, the combination of which allows identifying the most problematic aspects of the phenomenon of communication in choral performance, namely in the interaction of its main participants: a composer, a conductor, choir, listeners in particular. Scientific novelty. The article describes important signs of the conductor‘s communication with the choir in the following links: composer-conductor, conductor – choral work, conductor – choir , conductor – listener; the role of a conductor – the main subject of communication, ensuring the information exchange between its participants. Conclusions. Based on the study of theoretical sources and generalization of hands-on experience, the main aspects of communication in choral performance were identified, taking into account the key task of the conductor: skillful, accurate, convincing «reading» of the score, the study and sounding of which requires general and musical knowledge, psychological and pedagogical competence, conductor‘s abilities and skills.
