ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ У СФЕРІ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Abstract

Метою роботи є аналіз театральної діяльності як творчої діяльності, спрямованої на створення об‘єктів інтелектуальної власності. Методологія. У процесі виконання наукового дослідження використано такі наукові методи: діалектичний – для виявлення основних закономірностей та особливостей, властивих правовідносинам, що виникають у сфері театрального мистецтва; порівняльний – для порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо театральної діяльності; аналізу – для дослідження правових норм, що регулюють відносини у сфері театрального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей здійснення творчої театральної діяльності, спрямованої на виникнення інтелектуальної власності у театру та творчих працівників театру. Доведено нераціональність законодавчого підходу, за якого право театру на комерційне найменування виникає лише за умови функціонування театру як підприємницького товариства. Обґрунтовано необхідність законодавчих змін, відповідно до яких професійні творчі працівники театрів мають право на охорону (в тому числі на захист) прав інтелектуальної власності на результати своєї творчості у сфері театрального мистецтва. Висновки. Встановлено, що під час здійснення театральної діяльності найчастіше використовуються об‘єкти авторського права (сценарії, музичні твори, малюнки-декорації тощо) та об‘єкти суміжних прав (виконання танців, акторське виконання, використання фонограм тощо). Визначено, що сценарій, на підставі якого відбувається постановка вистави, може бути або новим твором, або похідним твором (у випадку, якщо інший драматичний твір переробляється під конкретну сценічну постановку). Доведено, що складність розмежування авторських внесків окремих суб‘єктів театральної творчості зумовлено спільністю їх творчої праці, яка спрямована на створення одного творчого результату – театральної постановки. Обґрунтовано, що трудова діяльність професійних творчих працівників театру зводиться не просто до виконання певної трудової функції, а веде до створення об‘єктів інтелектуальної власності (об‘єктів авторського та/або суміжних прав).