Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

СИНЕСТЕЗІЙНІ АСПЕКТИ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ЛЕСІ ДИЧКО (НА ПРИКЛАДІ ХОРОВИХ ОПЕР «ЗОЛОТОСЛОВ» ТА «РІЗДВЯНЕ ДІЙСТВО»)

Show simple item record

dc.contributor.author ПАХОМОВА, ЄВГЕНІЯ ГЕННАДІЇВНА
dc.date.accessioned 2021-08-20T08:41:16Z
dc.date.available 2021-08-20T08:41:16Z
dc.date.issued 2018
dc.identifier.citation Пахомова Є. Г. Синестезійні аспекти композиторського мислення Лесі Дичко (на прикладі хорових опер "Золотослов" та "Різдвяне дійство") [Текст] : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : Спец. 26.00.01 - "Теорія та історія культури (мистецтвознавство)" / Євгенія Геннадіївна Пахомова ; Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. - Київ, 2018. - 207 с. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3256
dc.description The dissertation is devoted to highlighting individual features of the creative method of modern Ukrainian composer L. Dychko. The aim of the work is to study the interaction of a complex of musical, visual and verbal components in Dychko’s choral operas “Zolotoslov” and «Christmas Play» and to substantiate the role of synesthesia as the basis of Dychko’s personal outlook and composer’s thinking. Works of Lesia Dychko have been the subject of research in various fields of musicology: in Ukrainian science her works were studied by such authoritative researchers as M. Gordiychuk, N. Grechukha, L. Sergiyuk, T. Krivitska, O. Pismenna, N. Stepanenko. However, the synesthetic determinant of her composer’s thinking, which is a unique phenomenon in modern Ukrainian culture, though appearing in separate articles and scientific research, has not yet received a holistic and detailed analysis. In her numerous interviews the composer emphasizes the importance of visual image and color semantics in her works. Her famous thesis “seeing music in architectural forms” finds its creative reflection in the piano cycles “Alcázar Bells of Aragon” and “The Loirs of the Loir”, and her long-term interest and deep knowledge of traditions and stylistics of world and national painting is reflected in Dychko’s favorite genre of “musical frescoes”, as well as in her symphonic works inspired by paintings of such artists as Kateryna Bilokur, Russian artists, and contemporary Ukrainian painters, and her choral works and operas The semantics of the tonal plan often becomes the conceptual axis of the architectonics works of L. Dychko. A special spatial-visual figurative world riches of color, the play of lights and shadows, color-semantic complexes, which are common in score of L. Dychko, look (or better yet to say sound) as if they were taken from the palette of an artist. Thus, the extrapolation of the visual, visual and color components into musical reality forms a new artistic space, which, in turn, leads to a new type of perception of a musical work. The method of analysis proposed in the dissertation is based on the understanding of synesthesia as one of the main factors shaping ideological dominant, aesthetic views and, in general, creative thinking of the composer. The latest trends in the “information age” greatly expand the horizons of contemporary cultural and art studies. The synthesis of artistic forms as well as the interdisciplinary synthesis of expressive means, the crystallization of new genre types require the expansion of the modern researcher’s instruments, arising the question of studying and understanding of the new creative mentality. In the light of this perspective, the study of synesthesia as one of the main factors that forms a new transformed, multidimensional attitude is very high–potential. At the same time the synesthesia becomes an integral part of the cognitive dialogue between the artist and the performer, between the work of art and its listeners. Involvement of visual, verbal, spatial, semantic factors in the musical plane opens an additional information stream that can influence the perception and understanding of contemporary artistic work. In world practice, synesthesia has long become an actual research area, and in recent decades has been actively introduced into scientific circulation in various fields of study. Scientific institutes in Kazan and Novosibirsk, founded by B. Galeev (founder of the Prometheus center) and N. Kolyadenko, became well-known and authoritative centers for the study of this issue in musicology. They developed topical strategies for studying synesthetic issues in composer’s work, created the latest methods of analysis and experimental pedagogy. In our country, the development of this area is only beginning, the scientific apparatus and terminology are being formed, new methods and directions of the synesthetic research are being started. In this context, our dissertation explores new possibilities of using synesthetic problems as exemplified by Lesia Dycko’s works. The subject of this work outlined the interdisciplinary vector of research, which absorbed the conglomerate of scientific knowledge and approaches from various fields, in particular, cultural studies, psychology, art studies, linguistics, literary studies, and musicology. At the same time, the dissertation covers aspects of the history of contemporary Ukrainian art, performing interpretations, relevant genre models of opera art on the border of the 20–21 centuries. Accordingly, the study uses an agreed set of scientific methods that includes theoretical, systematic, logical-constructive, comparative, semantic, chronological and interpre-tive approaches that contribute to the conceptual coverage of synesthetic phenomena in L. Dychko’s operas. The following structure of the dissertation was chosen to accomplish the main objectives of the work. The structure is introduction, the main part consisting of three sections, conclusions, reference list and applications. The introduction outlines the purpose, object and subject of the research, the relevance and novelty of the topic. The main part of the dissertation, which includes three sections, is devoted to the discovery of the genesis of the phenomenon of synesthesia, its functioning in contemporary musicology and the identification of the forms of manifestation of this phenomenon in composer’s work. The first section reveals the historical peculiarities of comprehension and substantiation of synesthesia as a scientific and artistic phenomenon, outlines the categorical apparatus of the dissertation and introduces the term “exfrase” to musicology. The second section deals with the peculiarities of the world-view position of a synesthetic artist exemplified by Lesia Dychko, revealing the dominant aspects of her creative thinking as well as composer’s individual manifestations of synesthesia. The last section contains analysis of L. Dychko’s opera “Zolotoslov” and “Christmas Play”, which reveals the features of genre models of operas, author’s synesthetic intentions and possible forms of their implementation during performing interpretations. The conclusions outline the main provisions of the work, summarizes the main theses of the author of the dissertation in relation to the individual composer style Lesia Dychko, indicate the connections between the stated abstracts and the results of the research with modern performance. uk_UA
dc.description.abstract Дисертацію присвячено висвітленню особливостей творчого методу сучасної української композиторки Л. Дичко. Метою роботи є вивчення взаємодії комплексу музичних, візуальних та вербальних складових в її хорових операх «Золотослов» і «Різдвяне Дійство» та обґрунтування синестезії як основи її особистісного світогляду та композиторського мислення. Доробок композиторки Лесі Дичко неодноразово ставав темою досліджень у різних галузях музикознавства: у вітчизняній науці її творчість вивчали такі авторитетні дослідники як М. Гордійчук, Н. Гречуха, Л. Серганюк, Т. Кривицька, О. Письменна, Н. Степаненко. Проте синестезійна детермінанта її композиторського мислення, що є унікальним явищем на тлі новітньої української культури, хоч і поставала в окремих статтях і наукових розвідках, до цього часу не отримала цілісного та розгорнутого аналізу. Сама композиторка в численних інтерв’ю підкреслює питому вагу візуальних образів, кольорової семантики у власній творчості. Її відома теза «бачити музику в архітектурних формах» знаходить своє творче відображення у фортепіанних циклах «Алькасар... Дзвони Арагону» та «Замки Луари», а багаторічне зацікавлення та глибоке знання традицій і стилістики світового та національного живопису віддзеркалюються в улюбленому жанрі «музичної фрески», симфонічних творах за картинами живописців (Катерини Білокур, російських художників, сучасних українських живописців), хорових творах та операх. Семантика тонального плану часто стає концептуальною основою архітектоніки творів Л. Дичко. Особливий просторово-візуальний образний світ, багатство колориту, гра світлотіні, кольорово-семантичні комплекси, якими багата партитура Л. Дичко, ніби взяті з палітри художника. Таким чином, екстраполяція візуального, зорового, кольоро- вого компонентів у музичну реальність формує новий художній простір, що, своєю чергою, виховує новий тип сприйняття музичного твору. Запропонована у дисертації методика аналізу ґрунтується на розумінні синестезії як одного з головних чинників, які формують світоглядні домінанти, естетичні погляди та, загалом, творче мислення композитора. Новітні тенденції «інформаційної ери» значно розширюють обрії сучасного культурологічного та мистецтвознавчого дослідження. Синтез мистецьких форм, міжмистецький синтез виражальних засобів, кристалізація нових жанрових типів потребують розширення інструментів дослідника нашого часу, порушуючи питання вивчення та розуміння нової творчої ментальності. У світлі зазначеної проблематики дуже перспективним стає вивчення синестезії як одного з головних чинників, який формує нове, трансформоване, багатовимірне світовідчуття. Водночас саме синестезія стає складовою когнітивного діалогу між митцем та виконавцем, між твором мистецтва та його слухачами. Залучення візуальних, вербальних, просторових, семантичних чинників у музичну площину відкривають додатковий інформаційний потік, здатний впливати на сприйняття та розуміння сучасного мистецького твору. У світовій практиці синестезія давно стала актуальним напрямом досліджень, а в останні десятиліття активно запроваджується в науковий обіг в різних галузях знань. Відомими та авторитетними осередками з вивчення цього питання у музикознавстві стали наукові інституції в Казані та Новосибірську, що засновані Б. Галєєвим (фундатор центру «Прометей») і Н. Коляденко. Вони розробили актуальні стратегії вивчення синестезійної проблематики в композиторській творчості, створили новітні методи аналізу та експериментальну педагогіку. У нашій країні розробка цього напряму тільки розпочинається, формується науковий апарат і термінологія, започатковуються нові методики і напрями синестезійних досліджень. У такому контексті в дисертації розкрито нові можливості використання синестезійної проблематики на прикладі творчості Лесі Дичко. Тематика роботи накреслила міждисциплінарний вектор дослідження, що увібрав у себе конгломерат наукових знань та підходів з різних галузей, зокрема культурології, психології, мистецтвознавства, лінгвістики, літературознавства, музикознавства. Водночас у дисертації висвітлені аспекти історії сучасного українського мистецтва, виконавської інтерпретації, актуальні жанрові моделі оперного мистецтва на межі ХХ–ХХІ ст. Відповідно, у дослідженні використаний комплекс наукових методів, що включає теоретичний, системний, логіко-конструктивний, компаративний, семантичний, хронологічний та інтерпретаційний підходи, які сприяють концептуальному висвітленню синестезійних явищ в оперній творчості Л. Дичко. Для розв’язання основних завдань роботи було обрано таку структуру дисертації: вступ, основна частина, що складається з трьох розділів, висновки, список використаних джерел та додатки. У вступі окреслено мету, об’єкт та предмет дослідження, актуальність та новизну теми. Основна частина дисертації, що включає три розділи, присвячена розкриттю ґенези явища синестезії, його функціонуванню у сучасному музикознавстві та ідентифікації форм прояву цього явища в композиторській творчості. У першому розділі розкрито історичні особливості осмислення та обґрунтування синестезії як наукового та мистецького феномену, окреслено категоріальний апарат дисертації та введено термін «екфразис» до музикознавства. У другому розділі розглянуто особливості світоглядної позиції митця-синестета на прикладі Лесі Дичко, розкрито домінанти її творчого мислення та індивідуальні прояви синестезії. Останній розділ містить аналіз хорових опер Л. Дичко «Золотослов» та «Різдвяне Дійство». У розділі виявлено особливості жанро- вих моделей опер, розкрито авторські синестезійні інтенції та можливі форми їх реалізації під час виконавської інтерпретації. У висновках викладено основні положення роботи, узагальнено основні тези автора дисертації стосовно індивідуального композиторського стилю Лесі Дичко, означено зв’язок викладених тез та підсумків дослідження із сучасним виконавством. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського uk_UA
dc.subject cинестезійні аспекти uk_UA
dc.subject композиторське мислення uk_UA
dc.subject Леся Дичко uk_UA
dc.subject синестезія uk_UA
dc.subject хорові опери uk_UA
dc.subject опера uk_UA
dc.subject опера "Золотослов" uk_UA
dc.subject опера «Різдвяне дійство» uk_UA
dc.title СИНЕСТЕЗІЙНІ АСПЕКТИ КОМПОЗИТОРСЬКОГО МИСЛЕННЯ ЛЕСІ ДИЧКО (НА ПРИКЛАДІ ХОРОВИХ ОПЕР «ЗОЛОТОСЛОВ» ТА «РІЗДВЯНЕ ДІЙСТВО») uk_UA
dc.title.alternative The synesthetic aspects of Lesia Dychko’s thinking as a composer (study based on “Zolotoslov” and “Christmas Play” choral operas uk_UA
dc.type Other uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account