АВТОБІОГРАФІЧНІ СЕНСИ ФОРТЕПІАННИХ МІНІАТЮР М. ГЛІНКИ

Abstract

Мета роботи: згідно з запропонованою класифікацією фортепіанних творів М. Глінки розглянути пісенно-романсову область його піанізму крізь призму автобіографічності як смислової домінанти фортепіанного стилю композитора. Методологія дослідження полягає у застосуванні методики культурологічного коментаря, розробленої в працях С. Тишка, також у співавторстві з С. Мамаєвим, Г. Куколь. Зазначений методологічний підхід використаний як аналітичний коментар до музичного тексту та реалізований за допомогою поєднання біографічних відомостей і смислів твору в контексті еволюційних процесів і константних ознак композиторського стилю. Наукова новизна роботи полягає в розгляді фортепіанної області композиторської творчості як єдиного тексту, прямо та опосередковано пов‘язаного численними перетинами як із подіями творчої біографії Глінки, так і з романтичними культурними смислами; в формуванні уяви про типологію фортепіанних творів композитора та створенні відповідної класифікації; в дослідженні пісенно-романсової сфери фортепіанного стилю Глінки крізь призму автобіографічності та виявленні таким чином цілого спектру не віднайдених раніше в музикознавстві романтичних сенсів його піанізму. Висновки. Осмислення фортепіанної спадщини Глінки як цілісності дозволяє виокремити в ній сферу пісенно-романсової лірики фортепіанного інструменталізму композитора. Аналітичний коментар до музичного тексту, реалізований за допомогою поєднання біографічних відомостей і смисло-образності творів в контексті еволюційних процесів і константних ознак композиторського стилю, дозволяє викрити способи формування прихованої програмності та її художнє значення, виявити тяжіння композитора до використання слова як фактору смислоутворення, зазначити вагомість автобіографічної тематики та романтичної образності.