Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України

ВИКОНАВСЬКА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПАРТІІ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В ОПЕРІ Г.ДОНІЦЕТТІ «ЛЮЧІЯ ДІ ЛАММЕРМУР»

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Чахоян, Сусанна Валеріївна
dc.date.accessioned 2021-09-01T09:01:31Z
dc.date.available 2021-09-01T09:01:31Z
dc.date.issued 2021
dc.identifier.citation Чахоян С. В. Виконавська трансформація партіі головної героїні в опері Г. Доніцетті "Лючія ді Ламмермур" // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. №1. С. 160-165. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3310
dc.description The purpose of the article is to trail regularities of vocal evolution which has formed the transition of stage operatic development from Rossini to Verdi and which has predetermined the performing tradition of Lucia‗s role in Donizetti‘s opera ―Lucia Lammermoor ―(1835) by light coloratura soprano in the second half of XIX century until the present day. The methodology of the study is based on the intonation approach to interaction of music and spoken word in B. Asafiev‖s school in Ukraine and which corresponds to the trend of hermeneutics research of the musicology study, as offered in works of L. Zima, E. Markova, A. Roshchenko. The scientific novelty of the work is determined by originality of historical approach to vocal intonation change which has been given birth by Italian romanticism in its dissociation from the R. Wagner approach and which has been accepted as leading approach in operatic performing tradition. This concept coincides with the author's independent analysis of the main heroine in Donizetti‘s opera. Conclusion. The role of Lucia in Donizetti‗s opera with its particular style of libretto and manifestation of both femininity and outstanding power resulting in madness forms the parallel to preceding operatic images of hers as well as contemporary images in the days of Donizetti. The composer‘s approach to F. Takkinardi-Persiani‘s interpretation of this role, however, points to a presentiment of the replacement of "Rossini" soprano by lyrical coloratura in the operas of Gounod. Still this replacement drove the performing of the dramatic role of Lucia by "light" coloratura sopranos - from A. Patti to A. Galli-Kurci, from A. Nezhdanova to E. Miroshnichenko and last not least author of the essay in reference. It is sincerity and faithfulness to the beloved one rather than power of nature which determine the core values of Lucia, forming an analogy to heroines in psychodramas of V. Rebikov, whose genius as a treasure of the Ukraine South became a discovery at the musical theater nowadays. As a consequence ‖ Lucia di Lammermoor‖ continuously occupies a significant place in the repertoire of Ukrainian opera houses. uk_UA
dc.description.abstract Метою роботи є дослідження закономірності вокальної еволюції, яка склала перехідну ланку від россінівського до вердівського етапів розвитку оперного мистецтва і органічно зумовила вписування концепції партії Лючії в опері Доніцетті в репертуар «легких», колоратурних сопрано від другої половини ХІХ сторіччя і до сьогодення. Методологічною основою дослідження є інтонаційний підхід, що розуміється як взаємодія музичної і мовленнєвої сфери школи Б. Асаф‘єва в Україні, і який відповідає тенденціям герменевтизації музикознавчого дослідження, закладеного працями Л. Зими, О. Маркової, О. Рощенко. Наукова новизна роботи зумовлена оригінальністю історичного підходу до вокально-інтонаційних змін, народжених італійським романтизмом у його відмежованості від провагнерівського підходу, прийнятого в оперній виконавській стратегії у якості провідного – і авторською самостійністю принципів аналізу партії головної героїні в опері Г. Доніцетті. Висновки. Партія Лючії в опері Г. Доніцетті 1836 р. за особливостями лібрето і традицією «виправдання божевіллям» єднання тендітної жіночості і позарядової силової виявленості складає паралель до передуючих їй та сучасних їй оперних образів. Проте налаштованість композитора на виконання цієї партії Ф. Таккінарді-Персіані вказує на відчуття ним перспективи зміни «россінівських» сопрано на ліричну колоратуру опер Ш. Гуно. А це стало реальністю виконання драматичної партії Лючії «легкими» колоратурними сопрано: від А. Патті – до А. Галлі-Курчі, від А. Нежданової – до Є. Мірошниченко і автора цієї роботи. Не силою характеру, але щирістю й вірністю обранцю вирішується образна суть Лючії, що дозволяє провести аналогію з героїнями психодрам В. Ребікова, геній якого як надбання Півдня України складає відкриття сьогоденного музичного театру, ніби продовжуючи органіку прийняття розглянутої опери Доніцетті, що від 1970-х років впевнено займає почесне місце в репертуарі української опери. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject виконавська трасформація uk_UA
dc.subject semiseria uk_UA
dc.subject россінівське сопрано uk_UA
dc.subject bel canto uk_UA
dc.subject ліричне сопрано uk_UA
dc.subject колоратурний спів uk_UA
dc.title ВИКОНАВСЬКА ТРАНСФОРМАЦІЯ ПАРТІІ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В ОПЕРІ Г.ДОНІЦЕТТІ «ЛЮЧІЯ ДІ ЛАММЕРМУР» uk_UA
dc.title.alternative Performing transformation of the main role in the opera "Lucia di Lammermoor" by G. Donizetti uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу