ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ ЯК ОБ'ЄКТ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

Abstract

Мета статті полягає у висвітленні природоохоронних територій як об‘єктів соціокультурного простору в контексті фун-кціонування, розвитку і саморозвитку системи формування духовного потенціалу особистості та українського суспільства. Ме-тодологія дослідження становить загальнонаукові теоретичні методи аналізу, синтезу та абстрагування, що дозволило про-стежити формування та розвиток соціокультурного простору природоохоронних територій, який відбувається на тлі корінних перетворень у всіх сферах життя української держави. Наукова новизна роботи полягає у розширенні знань про соціокультур-ний простір, статус та нормативно-правове забезпечення природоохоронних територій, їх види (типи) з точки зору системного підходу, маючи на увазі, що в його межах реалізується соціокультурна діяльність. Окреслено основні тенденції розвитку приро-доохоронних територій як закладу культури в Україні в сучасному суспільстві. Висновки. У результаті дослідження встановле-но, що природоохоронні території в Україні є об‘єктом і предметом вивчення багатьох конкретних наук таких як екологія, право, географія, біологія, економіка, педагогіка, які не стали виключенням. Природоохоронні території є феноменом загальнолюдської культури, одним із елементів самореалізації людини, мотивацією людської поведінки – віковічне прагнення до особистісного «освоєння» світу, забезпечення потреб у відпочинку і розвагах. Природоохоронні території є також елементами культурного, духовного, морального, естетичного обслуговування особистості та населення, це пояснюється посиленням дії інтеграційних культурних процесів, які є могутнім фактором розв‘язання глобальних проблем людства та особливостей включення особистос-ті в культуру.