ІНТЕГРАТИВНІ ПРОЦЕСИ У РОСІЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ КІНЦЯ XIX - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Abstract

У дисертації вперше в українському музикознавстві досліджується проблема інтегративності музичного мистецтва перехідних періодів, виявляється прогнозуюча роль художніх тенденцій «рубіжного» періоду для подальшого розвитку музичного мистецтва. Дослідження проводиться за наступними напрямками: визначення феномену перехідності у російській культурі кінця XIX - початку ХХ ст., типи та механізми інтегративних процесів у музичному мистецтві «срібного віку», ідея музикальності в мистецтві «російського духовного ренесансу», взаємодія російської музики на межі XIX-XX ст. з іншими видами мистецтва, з іншими культурами, участь музики у культуротворчих процесах. Російська музична культура кінця XIX - початку XX ст. подана як єдина система, що функціонує за принципами інтегративності; осмислена типологія інтегративних процесів у мистецтві з орієнтацією на музичне мистецтво; системно розглянуті форми та засоби побутування ідеї синтезу мистецтв у свідомості митців та в художній культурі Росії рубежу XIX-XX ст. На основі аналізу конкретного музичного матеріалу знайдені механізми співставлення жанрових процесів та стильових тенденцій, характерних для різних видів мистецтва. Відтворена картина багатовекторності зв’язків російської музики рубежу ХІХ-ХХ ст.; доведено, що її «інтегративна позиція» потребує розгляду діалогу культур і мистецтв не як даності, а як процесу, що відображає формування динамічної картини світу. Музика репрезентована в дисертації як рівноправний елемент духовної діяльності людини, компонент духовної культури.