СТАНОВЛЕННЯ «ПРОСТОГО» СТИЛЮ В КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Трофімов, Антон

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Трофімов, Антон
dc.date.accessioned	2021-09-20T12:09:30Z
dc.date.available	2021-09-20T12:09:30Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Трофімов А. СТАНОВЛЕННЯ "ПРОСТОГО" СТИЛЮ В КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТ. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 3. С. 171-176.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3401
dc.description	The purpose of the article is to formulate the appropriate picture of the ―simple‖ style in the Music Art of the second half of the 20 and the early of the 21st century on the basis of the scientific definitions of the musical style at the beginning of the 21st century. Methodology. The appeal to the problematic of musical style has the interdisciplinary nature and requires a complex approach that brings the traditional aspects of art studies and the general humanitarian aspects of this scientific work together. On the one side, we use the methodology of musical studies which allows us to focus on the musical approach itself. On the other side we appeal to general art studies and aesthetical philosophic studies that are dedicated to the problems of the postmodern and its ideological base, and this allows us to understand and to assess the processes that take their places in modern art space. The scientific novelty of the research lies in the consideration of the ―simple‖ style of the composer artwork during the second half of the 20th century and the beginning of the 21st century. This style has its own specific features and peculiarities of the interactions between the ideological figurative system and composition techniques. The results obtained give us a greater understanding of the composer's work at the turn of the centuries and complement the existing scientist‘s views concerning the perception of the ―simple‖ style in music in the 21st century. The conclusions. In modern times the aesthetics of the ―new simplicity‖ appears as a sign of the commenting mindset for which all historical languages and dialects turned out to be relevant. It‘s not unusual that the works of the composers who appealed to the ―simplicity‖ remind us of some sort of improvisation on the style. These works are becoming characterized by specific featureless construction of the notation which is similar to student exercises on the classical harmony in the Conservatory which results in loss of the author‘s intonation. Per-haps it can be assumed that the waiver of the ―newness‖ in favor of familiar exampts composers from the creation of new material in some way. Thus within ―new simplicity‖ the echoes of what has been said by others become the subject of the musical expression and declare not so much the individuality of the creator itself but the waiver of it. Based on the four concepts of the simplicity set forth in this research (―simplicity‖ as simplification; ―simplicity‖ as an embodiment of minimalism; ―simplicity as an ―asceticism‖ and escape to a self-imposed poverty; ―simplicity‖ as a waiver of newness), it appears that these composers appeal to each of these conсepts. A concept of modern composer‘s individual style seems to be open-ended. It also starts to mutate under the influence of the new philosophical aes-thetical ideas of the post-modern era. This problem also has an impact on the other art issues and the balance between the ―our own‖ and ―somebody else‘s‖ ones, ―my own‖ and ―collective‖ one, the ―simple one‖ and the ―complex one‖.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета дослідження - на основі наукових дефініцій категорії музичний стиль початку XXI століття, сформулювати відповідне уявлення щодо «простого» стилю в музичному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Методологія дослідження. Звернення до проблематики музичного стилю носить міждисциплінарний характер та передбачає комплексний підхід, що поєднує як традиційні мистецтвознавчі, так і загально-гуманітарні аспекти дослідницької роботи. З одного боку, спи-раємося на методологію музикознавчих праць, що дозволяють зосередитися на власне музичному підході. З іншого боку, звер-таємося до досліджень загально-мистецької і філософсько-естетичної спрямованості, які присвячені проблемам постмодерну та його ідеологічній базі, що дозволяє зрозуміти і оцінити мистецькі процеси, які відбуваються в сучасному художньому про-сторі. Наукова новизна роботи полягає в розгляді «простого» стилю композиторської творчості другої половини ХХ – початку ХХІ століття, що має специфічні властивості і особливості взаємин ідейно-образної системи та композиційної техніки. Отримані в процесі вивчення результати розширюють уявлення щодо композиторської творчості межі століть і доповнюють існуючі нау-кові погляди, що стосуються розуміння «простого» стилю в музичному мистецтві в ХХI столітті. Висновки. В сучасний період естетика «нової простоти» постає ознакою коментуючого мислення, для якого виявилися однаково актуальними всі історичні мови і діалекти. Нерідко твори композиторів, які звернулися до напрямку «простоти» в музичному мистецтві, нагадують свого роду імпровізацію на стиль. Для них стає характерною певна загальність нотного письма, що схожа з студентськими вправами з класичної гармонії в консерваторії, у результаті чого, авторська інтонація стає слабо помітною. Можливо припустити, що, відмо-вляючись від «новизни» на користь «знайомого», композитори у деякій мірі звільняються від тиску необхідності винаходу нового матеріалу. Таким чином, в рамках «нової простоти» предметом музичного висловлювання стають відгомони сказаного іншими, які декларують не стільки індивідуальність творця, скільки відмову він неї. Виходячи з сформульованих у межах дослідження чотирьох концепцій «простоти» («простота» як спрощення; як втілення філософії мінімалізму; як «аскетизм» і втеча в доб-ровільну бідність; як відмова від нового) - можливо зробити висновок, що певним чином відповідний композитор апелює до кож-ного з цих напрямків. Відкритою представляється й концепція індивідуального стилю сучасного композитора, яка почала інтен-сивно змінюватися під впливом нових філософсько-естетичних ідей епохи постмодерну. Ця проблема відбивається й в інших мистецьких питаннях, серед яких співвідношення «свого» і «чужого», «свого» і «загального», «простого» і «складного».	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	музичне мистецтво	uk_UA
dc.subject	стиль	uk_UA
dc.subject	музичний стиль	uk_UA
dc.subject	простий стиль	uk_UA
dc.subject	композитор	uk_UA
dc.subject	композиторська творчість	uk_UA
dc.subject	друга половина XX - початок XXI століття
dc.title	СТАНОВЛЕННЯ «ПРОСТОГО» СТИЛЮ В КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ - ПОЧАТКУ ХХІ СТ.	uk_UA
dc.title.alternative	Formation of “Simple” Style in Composition Creativity of the Second Half of the XX - Beginning of the XXI Century	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA