Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України

МУЗИЧНИЙ ПРОСТІР КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ - ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗИЧНОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Рябцева, Ірина Михайлівна
dc.date.accessioned 2021-09-21T14:19:09Z
dc.date.available 2021-09-21T14:19:09Z
dc.date.issued 2011
dc.identifier.citation Рябцева І. М. Музичний простір Катеринославщини - Дніпропетровщини першої третини XX ст. в контексті становлення національного музичного професіоналізму : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 "Музичне мистецтво" / Ірина Михайлівна Рябцева ; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. К., 2011. 20 с. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3418
dc.description In this thesis the formation and developing process of musical professionalism on the territory of Yekaterinoslav - Dniepropetrovsk of the first third of the 20th century is considered. This process is studied regarding the context of dialogical Ukrainian-Russian and European tendencies of national cultures identification. The double orientation, which is presented by Ukrainian and Russian modi, of musical sphere of the region is defined and analyzed. The analysis allows us to state the development and interaction of cultural complexes of each modus forms a unique and continuous process, which includes three stages - the beginning, the culmination, and the transformation. The activities of IRMO, Yekaterinoslav department had been comprehensively analyzed; the musical component of Yekaterinoslav society “Prosvita” was determined. On the background of new archival documents research the activities of Yekaterinoslav Conservatory - Musical College in 1920s, was researched, as well as the interconnection between step-by-step implementation of “proletarian reforms” and recession in composing and performance development in the region of Dniepropetrovsk starting from the second half of 1920s. The documented facts of creative cooperation between L. S. Auer and musical college EO IRMO was firstly stated in this thesis, as well as the facts that his students (L. M. Tseytlina, A. I. Yampolsky, F. G. Yampolsky) were working in Yekaterynoslav. Some of creative biographies were reconstructed - those of the founder of Yekaterinoslav department of IRMO D. P. Gubarev, the composer M. G. Ivanov, the teacher of singing Z. N. Malutina. As a result of the research main components of formation of musical professionalism in the region in the first third of 20th century were comprehensively disclosed, as well as their interconnection with nation-wide and European tendencies of musical art development. uk_UA
dc.description.abstract В дисертації досліджено процес формування та розвитку музичного професіоналізму на Катеринославщині - Дніпропетровщині в першій третині ХХ ст. в контексті українсько-російської діалогічності. Обґрунтовано двовекторність музичного простору регіону даного відтинку часу, представленого різними за проявом, але спільними за сутністю культуротворчими модусами - українським та російським. Доведено, що перша третина ХХ ст. представляє безперервний процес формування і становлення засад національного музичного професіоналізму в регіоні та включає три фази розвитку. Обґрунтовано, що діахронне функціонування російського та українського модусів на початковій фазі - 1898-1917рр. розгорталося в умовах лібералізації імперських засад російської державності в регіоні, що відповідало загальноєвропейським тенденціям ідентифікації національних культур. Визначено, що кульмінаційна фаза процесу становлення музичного професіоналізму в 1917-1921рр. демонструє тенденцію до певної рівноваги між двома провідними модусами. Доведено, що реформи пролетарської «культурної революції» від 1921 - до поч. 30-х рр. були спрямовані на зворотне розмежування двох культуротворчих модусів і поступове вилучення українського модусу з музичного простору регіону, що дало підстави визначити третю фазу становлення музичного професіоналізму в регіоні як трансформаційну. На основі аналізу структури та етапів розвитку кожного з культурних комплексів визначено домінування на початковій фазі російського модусу, тоді як культурний комплекс українського модусу формувався конвенційно, був обмежений у можливостях соціальної інтеграції та регуляції. Культурний комплекс домінуючого російського модусу представлений діяльністю КВ ІРМТ, приватними музичними навчальними закладами професійного спрямування, систематичною практикою публічних концертів. В роботі вперше здійснено комплексний аналіз діяльності КВ ІРМТ (1898-1918), висвітлено діяльність Катеринославської консерваторії (1919-1921)-Музичного технікуму (1921-1932). Визначена вирішальна роль Катеринославського товариства «Просвіта» (1905) у процесі кристалізації нових форм національного музичного мистецтва, функціонування якого відкрило можливості для реалізації творчих інтенцій національного спрямування музикантів-професіоналів, серед яких вирізнявся й ряд викладачів та випускників музичного училища КВ ІРМТ. Патріотичні мотивації визначали характер творчої діяльності хорових диригентів В. Ю. Петрушевського, Д. М. Петровського, І. І. Горєлишева, викладачів музичного училища КВ ІРМТ М. Г. Іванова, З .Н. Малютіної, бандуристів-аматорів М. О. Богуславського, В. І. Носачевського, А. І. Пацаля. В дослідженні вперше систематизовано й охарактеризовано музично-концертні заходи Катеринославської «Просвіти» (1905-1921), Хорової капели ім. М. Лисенка (1922-1924) та Хорової капели «Зоря» (1925-1928) як взаємопов’язаних дієвих чинників, що сприяли формуванню національного музичного професіоналізму в регіоні. В роботі доведено, що остаточним підсумком поетапного впровадження «радянських реформ» у систему мистецької освіти на Катеринославщині стало уповільнення інноваційних процесів розвитку як виконавської, так і композиторської творчості, що, в свою чергу , обумовило від’їзд провідних музикантів із Катеринослава і, як наслідок - стагнацію розвитку музичного професіоналізму та поступову маргіналізацію музичного простору в Дніпропетровську й на Дніпропетровщині. Вперше відтворені біографії Д. П. Губарєва, М. Г. Іванова, З. Н. Малютіної, які відіграли помітну роль в розвитку музичної культури регіону в означений період. Відтворено й документально підтверджено факти перебування в Катеринославі засновника російської скрипкової школи - Л. С. Ауера; плідної діяльності в музичному училищі та в Катеринославській консерваторії учнів Л. С. Ауера - Л. М. Цейтліна, А. І. Ямпольського, П. Г. Ямпольського. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т, Рильського НАН України. uk_UA
dc.subject Катеринославщина - Дніпропетровщина uk_UA
dc.subject музичний простір uk_UA
dc.subject національний музичний професіоналізм uk_UA
dc.subject музичний професіоналізм uk_UA
dc.subject музичне життя uk_UA
dc.subject музична освіта uk_UA
dc.subject музичне просвітництво uk_UA
dc.subject музичні навчальні заклади uk_UA
dc.subject регіон uk_UA
dc.subject Катеринославське товариство «Просвіта» uk_UA
dc.subject Хорова капела ім. М. Лисенка uk_UA
dc.subject Хорова капела «Зоря» uk_UA
dc.subject мистецька освіта uk_UA
dc.title МУЗИЧНИЙ ПРОСТІР КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ - ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗИЧНОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ uk_UA
dc.title.alternative Musical Environment of Yekaterinoslav - Dniepropetrovsk of the 1st third of the 20th century in the context of musical professionalism formation uk_UA
dc.type Other uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу