Еволюція наукових поглядів щодо поняття культури

Abstract

Мета роботи – з'ясувати існуючі наукові погляди на поняття «культура» в контексті терміносистеми «цифрова культура», «культурна спадщина», «цифрова культурна спадщина» та «культурне надбання», їхню спільність і відмінність, що має значення у практичній діяльності архівів, бібліотек, музеїв. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Методологічною основою статті є аналіз понять, що використовуються в різних галузях гуманітарного знання та у діяльності архівів, бібліотек та музеїв. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про розвиток культури в умовах цифрового суспільства. Відзначено, що поняття культури тісно пов’язане з національною культурною спадщиною, розглянуто зміст цих понять, що використовуються у міжнародному праві та українському законодавстві, а також акцентовано увагу на проблемах збереження, забезпечення доступу і популяризації культурної спадщини у цифровій формі. Висновки. Сучасна культурна концепція відображає ситуацію, що змінилася в світі у зв’язку з розвитком інформаційних технологій, телекомунікацій, мобільного зв’язку, глобальної мережі інтернет, які сформували світ віртуальної реальності, сприятливий для розвитку культури нового формату. Виникає чинник віртуального комунікаційного культурного середовища, який ввібрав об’єкти цифрової культури, цифрової спадщини, що класифікуються як «віртуальна спадщина». За допомогою дистанційного доступу відбувається демократизація культурної спадщини, що визначається новим форматом культури, де цифрова культура стає і її складником, і водночас частиною світової культурної спадщини. Більшість країн упродовж останніх десятиліть змінили погляд на культуру. Модернізоване бачення культури відповідає їхнім національним культурним традиціям і передбачає такі напрями, як творчі індустрії, дозвілля, молодіжна культура, телебачення, відео й цифрове мистецтво, дизайн і мода, віртуальні музеї, клубна культура тощо. На сучасному етапі розвитку нашої держави ці зміни насамперед зумовлено євроінтеграційними процесами й прагненням гідно репрезентувати українську культуру у світовому інформаційному просторі.