УКРАЇНСЬКІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ В НАУКОВИХ ПРАЦЯХ ВІТЧИЗНЯНИХ ДОСЛІДНИКІВ

Abstract

Метою дослідження є поширення інформації про становлення, розвиток, ґенезу художніх промислів в Україні та визначення стану розробки наукової проблеми нівеляції їх значення. Методологія дослідження ґрунтується на фактологічному, бібліографічному та топологічному розгляді матеріалів, на спостереженнях мистецтвознавчого, історичного, культурологічного аналізів, що використовувались за допомогою методу накопичення і систематизації фактологічного матеріалу. Так само використовувались аналітичні, дедуктивні та індуктивні методи, надаючи можливість підбиття загальних підсумків на основі отриманої інформації з першоджерел, архівних документів, матеріалів, спогадів свідків подій. Наукова новизна полягає у розкритті основ наукового змісту українських художніх промислів, що базуються на аналізі походження, споріднення, розвитку явищ, що позначаються словами «промисел» та «промисловість». Аналізуючи праці науковців про створення виробів візерункового текстильного художнього ткацтва, вишивки, килимарства, різьблення по дереву, гончарства, розпису, порушуємо питання про виникнення найвідоміших галузей традиційного художнього промислу на теренах України. Звертаючи увагу, на те, що у повоєнні роки була збудована велика кількість механізованих заводів, оснащені виробництва вітчизняним обладнанням, поширений випуск товарів народного вжитку, виробництва брали активну участь у районних, обласних та міжобласних соцзмаганнях, об’єднання експонували вироби художніх промислів на виставках державного та міжнародного рівнів, наприкінці ХХ століття у галузі місцевої промисловості відбувається занепад. Велика кількість організацій мала вплив на художні промисли під час НТР (науково-технічної революції) і зросту машинного виробництва. Керування великою кількістю підприємств з виготовлення творів художніх промислів здійснювало Міністерство місцевої промисловості. На основі результатів дослідження джерельної бази та вивчення архівних матеріалів можемо зробити висновки, що у проаналізованих виданнях авторів недостатня увага приділена саме промисловому аспекту, а саме діяльності виробничих об’єднань, фабрик, що працювали з художніми промислами в Україні. Науковцями пригадуються художні промисли, та при цьому відсутній предметний розгляд справи, є плутанина у тлумаченні ключових понять. На нашу думку, недостатня увага дослідників та науковців до цієї важливої теми обумовлена відсутністю практичного досвіду праці на виробництвах, знань про промислові художні об’єднання та свідчить про невисокий теоретичний рівень аналізу у цій важливій галузі промисловості, – мистецтва і виробництва, а саме – виробництва, створення мистецьких творів.