Іконографія переплетених гілок у краєвидах М. Бурачека 1917-1924 рр. (до проблем адаптації молодопольського японізму в творчості українських вихованців Краківської академії мистецтв)

Abstract

Мета роботи – проаналізувати зимові краєвиди М. Бурачека зі збірки Запорізького обласного художнього музею (ЗОХМ) «Зима» (1917), «Яблуні взимку. Дзюньків» (1922), «Гілки в інеї» (1924) та обґрунтувати рефлексії молодопольського японізму, засвоєні українським пейзажистом під час навчання у Краківській академії мистецтв (КАМ). Методологія дослідження. Для вирішення поставленої в публікації проблеми використано методи: історичний – для реконструкції подій досліджуваної доби; компаративний – при з’ясуванні аналогій між краєвидами М. Бурачека 1917–1924-го років і пейзажними інтерпретаціями краківських послідовників японізму 1900-х рр.; герменевтичний – для усвідомлення зв’язку між традиціями японських гравюр укійо-е та специфікою польських імпровізацій початку XX ст. Наукова новизна публікації полягає у тому, що запропоновані для розгляду твори М. Бурачека вперше аналізуються в контексті проблеми асиміляції молодопольського японізму в середовищі українських студентів КАМ. Висновки. З’ясовано, що інспіровані на польському мистецькому ґрунті пейзажні сюжети катьо-ґа адаптувалися в практиці М. Бурачека 1917–1924-х рр. Виявлено, що оновленню тематичного репертуару митця посприяли тогочасні шукання краківських новаторів з мистецького середовища Молодої Польщі: В. Вейса, Я. Войнарського, К. Гомолакса, Т. Рихтера, Ф. Рущиця, Т. Ф. Сімона, Я. Станіславського, В. Тадеуша, Й. Чайковського. Вивчення пейзажного репертуару М. Бурачека 1917–1924-х років, сформованого під час навчання в КАМ, засвідчує рефлексії молодопольського японізму в його творчості першої чверті XX ст.