МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ДИНАМІКА ТЕАТРАЛЬНОЇ СЦЕНОГРАФІЇ

Abstract

Мета дослідження полягає у вивченні історичної еволюції й особливостей динаміки розвитку театральної сценографії рішенням сюжетних композицій, художніх форм, метафоричних образів, специфічних рис мізанцсен, національного колориту. Методологія дослідження ґрунтується на вивченні мистецтвознавчої літератури, матеріалів конференцій, монографій, тематичної літератури, що відповідає розкриттю даної роботи. Метод культурно-історичного аналізу допомагає дослідити тенденції розвитку української сценографії ХХ-ХХІ ст. Компаративний метод, в основу якого покладено розгляд української сценографії в контексті світової сценографії. Наукова новизна роботи визначається цілісним аналізом досліджуваних процесів та художніх особливостей. Проаналізовано закономірності розвитку театрально-декораційного мистецтва. Узагальнено попередні дослідження в сфері мистецтва сценографії. Висновки. Аналізуючи матеріали дослідження, особливим явищем у сценографічному мистецтві є використання фундаментальних законів науки, образотворчого мистецтва, архітектури й архітектурних стилів, живопису, скульптури, мистецтва дизайну, об’ємних тривимірних проекцій, колористичних властивостей, національного колориту. Еволюція сучасної театральної вистави відображає динаміку цього виду мистецтва, що специфічно виражає суперечності людини і суспільства, що постійно оновлюється. Дослідження еволюції сучасної театральної вистави є актуальним завданням мистецтвознавства, інструментом пізнання дійсності у віддзеркаленні, створеному в сучасному мистецтві. Світова і національна сценографія будується на загальносвітових засадах художнього оформлення сценічного простору. Розвиток сценографії є безперечно, безперервним динамічним процесом, де найголовнішою складовою театру і його метою є побудова художнього простору організації дії та його оформлення, інакше кажучи сценографії. Безперечно важливими є персональні показники історичного розвитку заходів мистецтва сценографії, використовуючи досвід попередників, адаптації різних стилів архітектурності, художництва, застосувавши гармонізацію й естетику у сценічний простір театрального дійства.