Сучасний танець як синтез засобів мистецької виразності

Abstract

Мета статті – проаналізувати основні властивості сучасного танцю як особливого синтезу засобів мистецької виразності. Методологія дослідження. Міждисциплінарна методологія ґрунтується на інклюзії мистецтвознавчого і культурологічного підходів. Використано також такі загальнонаукові методи, як постановка проблеми та її вирішення, аналіз, синтез, дедукція, індукція, метод зв’язку абстрактного і конкретного. Наукова новизна полягає у окресленні перспективності досліджень сучасного танцю як синтезу засобів, форм і под. хореографічної, світоглядної та мистецької виразності. Висновки. Однією з найвагоміших детермінант особливості сучасного танцю як засобу конституювання естетично-чуттєвих вимірів простору та виразу ідентичності виконавця є його синкретична природа. В її основі – органічний синтез різних танцювальних стилів, а відтак – гранична здатність до продукування інноваційних змістів, а також відкритість до взаємодії з іншими мистецтвами, спортом, а також з класичними, історичними, народними та національними елементами інших танцювальних стилів та культур. Такий незвичний синтез перетворює сучасний танець на один із найдійовіших засобів мистецької виразності.