Окремі аспекти розвитку української естрадної пісні у постколоніальний період кінця ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

Мета статті. Розглянути і проаналізувати окремі аспекти розвитку сучасної української естрадної пісні у постколоніальний період кінця ХХ – початку ХХІ століття. Методологія роботи передбачає застосування у роботі системного підходу дослідження, а також використання методів аналізу, синтезу, історичного та компаративного, що дозволило проаналізувати розвиток української естрадної пісні в умовах радянської системи, так і після здобуття незалежності, коли вона тривалий час перебувала в полі російськомовного впливу, що є свіченням тривалого колоніального статусу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше питання розвитку української естрадної пісні розглянуто у контексті не лише мистецтвознавчого аналізу, але й досліджень постколоніальності, що в цілому позначилося на розвиткові української культури ХХ – початку ХХІ ст., яка тривалий час перебувала в орбіті радянської дійсності. Висновки. Зміни у музичній культурі є свідченням пристосування гнучкого механізму творення музики до нових умов функціонування. І хоча важко прогнозувати подальші суспільні зміни і їх вплив на формування музичної культури не тільки українського суспільства, а й світового, все ж основні тенденції вже намічені. Вони полягають у певній уніфікації музично-стильових стандартів, за якої зникнуть відмінності між виконавцями популярних музичних композицій по всьому світу. Відповідно глобалізація диктує моду у сфері музичної культури. Загалом на початку третього тисячоліття українська естрадна пісенна культура входить у контекст європейського та світового культурного процесу і стає надбанням світової музичної культури, а її найяскравіші представники займають гідне місце у ряду світових майстрів.