Голосове вібрато в інтерпретації вокальної музики доби бароко

Abstract

Мета роботи. У статті досліджується важливий компонент виконання барокових творів – вокальне вібрато, що часто стає перешкодою у прагненні до історичної інформованості виконавця. Наукова праця, яка спирається на історичний контекст, окреслює орієнтири щодо доцільності використання вібрато. Методологія базується на застосуванні спостереження, узагальнення, моделювання і аналізу з використанням історико-логічного методу. Зазначений підхід дозволяє розглянути, узагальнити та підсумувати відомості про голосове вібрато, які можуть бути корисними як для студентів і викладачів академічного співу, так і для виконавців, шукаючих відповіді на запитання, що виникають при вивченні барокових вокальних форм та технік. Наукова новизна полягає в тому, що дані, які стосуються голосового вібрато, систематизовані та проаналізовані в опорі на історичні джерела, на дослідження провідних іноземних мистецтвознавців, а також на записи старовинних творів. Виокремленні важливі питання щодо доречності використання вібрато в бароковій музиці. Висновки. При оволодінні вокальною технікою для опанування музичних творів барокової доби питання вібрато посідає одне з головних місць. Застосування чи обмеження цієї характеристики голосу повинно розглядатися з точки зору історичного контексту виконуваних творів, а також враховувати їх зміст. Окрім високорівневої технічної підготовки, важливу роль відіграють інтелектуальні здібності, здатність до аналітичного мислення, ерудиція та музичний смак виконавця.