БІБЛІОТЕЧНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХІ СТОЛІТТЯ: ІСТОРИЧНІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ

Abstract

Метою дослідження визначено здійснення аналізу історичних та соціокультурних чинників розвитку бібліотечного соціального інституту з сучасних позицій глобальних інформаційних впливів та активізації національної і міжнародної інформаційно-комунікаційної взаємодії. Бібліотечний соціальний інститут розглядається як комплексне поняття, яке одночасно охоплює багато сфер людської діяльності – документальну, інформаційно-комунікаційну, соціокультурну, освітню та просвітницьку. Методологія дослідження полягає у застосуванні історичного, інституціонального та системного підходів до вивчення історичних, соціальних, інформаційно-комунікаційних впливів, які визначають у найближчій перспективі трансформації бібліотечного соціального інституту. Наукова новизна роботи полягає у системному аналізі чинників загальнодержавного і галузевого розвитку визначеного періоду. До основних історичних чинників розвитку БСІ віднесено вплив ідей національного відродження, розбудови громадянського суспільства, вільного доступу до інформації та знань, інформатизації тощо. До кола соціокультурних чинників, які істотно впливають на розвиток БСІ у першій чверті ХХІ ст. віднесено всеосяжний вплив цифрової культури та концепції суспільства знань. Висновки. Одержані висновки розкривають перспективи реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” та залучення бібліотечно-інформаційних установ до участі в проєктах цифрової трансформації України, які реалізуються урядом. На теоретико-методологічному рівні зроблено висновок про необхідність побудови оновленої концептуальної моделі розвитку бібліотечного соціального інституту в умовах цифровізації.