Show simple item record

dc.contributor.author Іващенко, Ірина Віталіївна
dc.contributor.author Стрельчук, Вікторія Олександрівна
dc.date.accessioned 2022-01-24T12:31:02Z
dc.date.available 2022-01-24T12:31:02Z
dc.date.issued 2020
dc.identifier.citation Іващенко І. В., Стрельчук В. О. Постдраматичний театр Яна Фабра // Мистецтвознавчі записки. 2020. Вип. 37. С. 218-222. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3831
dc.description The purpose of the article is to reveal the specifics of J. Fabre's theatrical productions in the context of the development of post-dramatic art. Methodology. A set of methods of contemporary art criticism was applied, aimed at understanding Jan Fabre's theatrical activity in the context of the evolution of post-dramatic art: a biographical method (aimed at illuminating features of the artist's creative path); typological (to determine the features of J. Fabre's directorial vocabulary); method of image-stylistic and artistic-compositional analysis of the performance (to identify and theoretically substantiate the specifics of the production of the Belgian director), etc. Scientific novelty. The creative activity of the Belgian theater director, visual artist, choreographer, and playwright Jan Fabre in the context of the peculiarities of the development of post-dramatic art has been investigated; on the basis of the art analysis of stage productions "The power of theatrical madness," "This is a theater," "Theater Recorded with K." (1987–1993), "I Blood" (2001), "The History of Tears" (2005), "The King of Plagiarism" (2005), "Requiem for Metamorphosis" (2007), " The Orgy of Tolerance” (2009) and “Mount Olympus” (2015) revealed the peculiarities of the author's approach in theoretical understanding and practical implementation of the concept of post-dramatic theater; Methods of the director's activity and artistic and aesthetic views of J. Fabre are considered and analyzed. Conclusions. The study found that, according to the concept of the J. Fabre Theater, the human body is in the spotlight - he is experimenting and watching how the actor's body reacts in different situations. For example, patterns typical of his plays are patterns (schematics acting as a narrative or sensual concept, through which the patterns of their existence in nature and society are revealed in the process of simultaneous perception and thought), which are repeated. Typical of J. Fabre's theatrical productions is the use of constantly repeated movements, the creation of unpleasant and/or painful sensations that affect both the actors and the audience, as well as the violation of the storyline and cooperation with non-professional actors and dancers. The dominance of the physical and visual model of the practice of J. Fabre's post-dramatic theater reflects the specifics of the artist's author approach, which is inspired above all by the biology of the stage acting process, and at the same time seeks to avoid biological determinism, concentrating on the potential of the performers in the context of transformations and metamorphoses. uk_UA
dc.description.abstract Мета статті – виявити специфіку театральних постановок Я. Фабра в контексті розвитку постдраматичного мистецтва. Методологія дослідження. Застосовано комплекс методів сучасного мистецтвознавства, спрямований на осмислення театральної діяльності Яна Фабра в контексті еволюціонування постдраматичного мистецтва: біографічний метод (спрямований на висвітлення особливостей творчого шляху митця); типологічний (для визначення особливостей режисерської лексики Я. Фабра); метод образно-стилістичного та художньо-композиційного аналізу вистави (для виявлення та теоретичного обґрунтування специфіки постановочної діяльності бельгійського режисера) та ін. Наукова новизна. Досліджено творчу діяльність бельгійського театрального режисера, художника-візуаліста, хореографа та драматурга Яна Фабра в контексті особливостей розвитку постдраматичного мистецтва; на основі мистецтвознавчого аналізу сценічних постановок «Сила театральної шаленості», «Це театр», «Театр Записаний з К.» (1987–1993 рр.), «Я кров» (2001 р.), «Історія сліз» (2005 р.), «Король плагіату» ( 2005 р.), «Реквієм за метаморфозою» (2007 р.), «Оргія толерантності» (2009 р.) та «Гора Олімп» (2015 р.) виявлено особливості авторського підходу в теоретичному осмисленні та практичному втіленні концепції постдраматичного театру; розглянуто та проаналізовано методи режисерської діяльності та художньо-естетичні погляди Я. Фабра. Висновки. Дослідження виявило, що відповідно до концепції театру Я. Фабра, людське тіло знаходиться в центрі уваги – він експериментує і спостерігає як саме тіло актора реагує в різних ситуаціях. Наприклад, типовими для його п’єс є патерни (схеми-образи, діючі в якості оповідного або чуттєвого поняття, завдяки якому в процесі одночасного сприйняття та мислення виявляються закономірності їх існування в природі та социумі), що повторюються. Типовим для театральних постановок Я. Фабра є використання рухів, що постійно повторюються, створення неприємних та/або больових відчуттів, що вражають як акторів так і глядача, а також порушення сюжетної лінії та співпраця з непрофесійними акторами і танцюристами. Домінування фізичної та візуальної моделі практики постдраматичного театру Я. Фабра відображають специфіку авторського підходу митця, який натхненний передусім біологією процесу сценічної дії, і водночас прагне уникнути біологічного детермінізму, концентруючись на потенціалі виконавців у контексті трансформацій та метаморфоз сучасного театрального мистецтва. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject постдраматичний театр uk_UA
dc.subject Фабр Ян uk_UA
dc.subject перформанс uk_UA
dc.subject тілесність uk_UA
dc.subject сучасне театральне мистецтво uk_UA
dc.subject танці uk_UA
dc.title Постдраматичний театр Яна Фабра uk_UA
dc.title.alternative Post-dramatic theater by Jana Fabrе uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account