Етнокультурні витоки семіозису української камерно-інструментальної музики

Кравченко, Анастасія Ігорівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Кравченко, Анастасія Ігорівна
dc.date.accessioned	2022-01-28T13:05:12Z
dc.date.available	2022-01-28T13:05:12Z
dc.date.issued	2019
dc.identifier.citation	Кравченко А. І. Етнокультурні витоки семіозису української камерно-інструментальної музики // Мистецтвознавчі записки. 2019. № 36. С. 173-180.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3870
dc.description	The purpose of the article is to study the forms and semiotic scheme of representing folklore or quasi-folklore material in the academic chamber work of Ukrainian composers at the different historical-style stages of the evolution of national musical thinking. Methodology. A set of methods and methodological approaches of historical, ethnocultural, musicological, semiotic, textological analysis is applied. Scientific novelty. The study reflects the evolutionary stages of the principles of technical and constructive work with folklore material and outlines the semiotic influence of national (regional) ethnocultural phenomena on the development of academic chamber music by Ukrainian composers of the last third of the 18th and early 21st centuries. Conclusions. The comprehension of the cultural- historical and genre-style stages of the semiosis of Ukrainian chamber music focuses on the phenomenon of semiotic reflection of folklore authenticity on the language “ground” of the dominant general historical or individual author’s styles. Within the framework of the latter, we constantly find features of a sound ethno-national identity, which are clearly observed against the background of the artistic and symbolic synthesis of (quasi-)folklore and academic intonation-language complexes: (neo-)classicism, (neo-)romanticism, impressionism, expressionism, neo-baroque, (post-)avant-garde. The nature of the penetration of the “signs” of traditional Ukrainian culture into the semiotic environment of academic languages-styles testifies to the dynamics of the historical modification of the basic principles and the improvement of the technique of working with folklore material – from folklorism, neofolklorism to post- neofolklorism in ensemble music. The closer to the present, we observe a gradual complication of semiotic schemes of musical language and the expansion of the palette of possibilities of sound expression. At the same time, in the conceptual and semantic aspect, on the contrary, the movement in the opposite direction is noticeable – a gradual historical deepening in the deployment of more and more distant in time archaic ethnocultural layers. These multidirectional trends are an important source of understanding the semiosis of Ukrainian chamber creativity in the last third of the 18th and early 21st centuries, which emphasize the path of semiotic evolution and, at the same time, reveal the peculiarities of the philosophy of national musical thinking.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета статті полягає у дослідженні форм та семіотичних схем репрезентації фольклорного або квазі- фольклорного матеріалу в академічній камерно-інструментальної творчості українських композиторів на різних історико-стильових етапах еволюції національного музичного мислення. Методологія. Застосовано сукупність методів та методологічних підходів історичного, етнокультурологічного, музикознавчого, семіотичного, текстологічного аналізу. Наукова новизна. У ході дослідження окреслено стадії еволюції принципів техніко- конструктивного опрацювання фольклорного матеріалу та увиразнено семіотичний вплив національних (регіональних) етнокультурних явищ на розвиток академічної камерно-інструментальної творчості українських композиторів останньої третини ХVIII – початку ХХІ століть. Висновки. Осягнення культурно-історичних та жанрово-стильових етапів семіозису української камерно-інструментальної музики акцентує увагу на феномені семіотичного віддзеркалення фольклорної аутентики на мовному «ґрунті» домінуючих загально-історичних або індивідуально-авторських стилів. В рамках останніх, повсякчас знаходимо риси звукової етнонаціональної ідентичності, що виразно простежуються на тлі художньо-знакового синтезу (квазі-)фольклорних та академічних мовно-інтонаційних комплексів: (нео-)класицизму, (нео-)романтизму, імпресіонізму, експресіонізму, необароко, (пост-)авангарду. Характер проникнення «знаків» традиційної української культури до семіотичного середовища академічних мово-стилей засвідчує динаміку історичної модифікації базових принципів та удосконалення техніки роботи з фольклорним матеріалом – від фольклоризму, неофольклоризму до постнеофольклоризму в ансамблевій музиці. Чим ближче до сучасної доби, спостерігаємо поступове ускладнення семіотичних схем музичного мовотворення та розширення палітри можливостей звукового висловлювання.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	камерно-інструментальний ансамбль	uk_UA
dc.subject	музичний семіозис	uk_UA
dc.subject	фольклор	uk_UA
dc.subject	квазі-фольклор	uk_UA
dc.subject	музична архаїка	uk_UA
dc.subject	музичний архетип	uk_UA
dc.title	Етнокультурні витоки семіозису української камерно-інструментальної музики	uk_UA
dc.title.alternative	Ethnocultural sources of semiosis of Ukrainian chamber music	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA