Археографічний аналіз українських рукописних співочих збірок Тріодей XVI ст.

Abstract

Метою статті є аналіз рукописних збірок Тріодей в колекції Інституту рукопису НБУВ; проведення археографічного опису та виявлення характерних особливостей в півчих збірниках української Православної церкви в XVI ст. Методологія дослідження включає системний аналіз, що дав можливість проаналізувати та дослідити рукописні півчі збірники. Для окреслення часових і кількісних характеристик проаналізованого матеріалу було вжито статистичний та хронологічний методи. Наукова новизна – полягає у з’ясуванні відмінностей: в оформленні тексту рукописних збірниках, у використанні екфонетичного та невменного нотопису, та поступовій модернізації українського півуставу. Висновки. Археографічний опис рукописних Тріодей дав змогу виявити загальні риси в оформленні стародавніх збірок. Тексти рукописних збірників написані українським півуставом. Кожний розділ починається заголовком, який написаний кіноварною в’яззю, а закінчення кожного розділу має певне оформлення у вигляді колофону, або невеликого графічного зображення. Визначені певні відмінності: в оформленні богослужбових текстів та поступовій модернізації українського півуставу. Екфонетична і невменна нотації в півчих рукописних збірниках Тріодях XVI ст. має певну варіативність. Церковні ієрархи не вважали це порушенням певних норм, але будь-яка варіативність по відношенню до текстів богослужіння була недопустима, оскільки вони були канонічними. Невирішеним питанням залишається розшифрування екфонетичного та невменного нотопису, який супроводжує тексти півчих збірників Тріодей. Вирішити цю проблему можливо при активній співпраці українських вчених-медієвістів з науковцями західноєвропейських країн.