ПОТЕНЦІАЛ ВИКОРИСТАННЯ ДРЕВНІХ КАЛЕНДАРНО- АСТРОНОМІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ У КОНТЕКСТІ РОЗРОБКИ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ

Abstract

Метою статті є визначення ролі та місця природних та антропогенних споруд світу у забезпеченні пріоритетності розвитку календарно-астрономічних туристичних маршрутів як окремого сегменту подієвого туризму. Методологія дослідження полягає в комплексному аналізі, що поєднує в собі кілька методів дослідження. Системний метод дозволяє розглядати календарно-астрономічні об’єкти як частину єдиного цілого культури, їх прояви в матеріальній, духовній та соціальній сферах життєдіяльності етносів, типологічний метод застосовується для виділення різних типів споруд на основі характерних для них особливостей. У сукупності дані, отримані за допомогою перерахованих методів, можуть наблизити нас до розуміння сутності досліджуваного явища культури. Наукова новизна. Автор доводить, що важливим чинником тисячолітнього існування в культурних традиціях багатьох народів мегалітичних споруд була власне календарно-астрономічних основа, на якій ґрунтувалися різні обрядодії і ритуали поклоніння небесним світилам, що не втратили свою актуальність й нині – в умовах національного відродження та зростання інтересу до інших культур. Висновки. Давні календарі які ґрунтувалися на сонячному чи місячному циклах, були тісно пов’язані із господарською діяльністю людей. День між сезонами означав початок нового циклу робіт. Тому у кожного народу було своє свято та природні чи рукотворні споруди, які допомагали точно визначити настання цих сезонів, а в сучасному глобалізова- ному світі вони мають не лише культурну значущість, а вагомий потенціал окремого сегменту подієвого туризму.