Культурологічна методологія  гендерного аналізу творів образотворчого  мистецтва (на прикладі сюжету "Юдит і Олоферн" у європейському живописі).

Гончарова, Олена Миколаївна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Гончарова, Олена Миколаївна
dc.date.accessioned	2022-06-13T12:51:04Z
dc.date.available	2022-06-13T12:51:04Z
dc.date.issued	2021
dc.identifier.citation	Гончарова О. М. Культурологічна методологія гендерного аналізу творів образотворчого мистецтва (на прикладі сюжету «Юдит і Олоферн» у європейському живописі) // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 4. С. 9-19	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4191
dc.description	The purpose of the Article. Based on the generalized object of gender research as the interaction of men and women in society, to test the cultural studies methodology of gender analysis of works of fine art on the example of the story "Judith and Holofernes" in European painting. The methodology consists of a combination of a number of general theoretical: analysis and synthesis – and special methods of scientific research: chronological, problem chronological, historical-comparative, iconological, iconographic methods, method of formal-stylistic analysis, method of semantic analysis of visual series, and biographical and retrospective methods. The principle of psychoanalytic interpretation of art as a form of sublimation of the subconscious was taken into account. Scientific novelty. The study allows gaining new knowledge about the specifics of gender analysis in the field of art history and the application of its cultural studies methodology to the analysis of works of fine art. Conclusions. Applying the described methodology of analysis to the paintings on the gender-relevant plot "Judith and Holofernes", created by women artists and male artists, allowed us to conclude: 1) in quantitative terms, paintings by men are an order of magnitude higher than paintings by women artists; 2) with the exception of two paintings by Artemisia Gentileschi, whose composition is determined not only by an example of a similar painting by Caravaggio but also by dramatic events in the artist's life, the composition is based on the post-factum principle, 3) among the paintings by male artists stands out a quantitatively significant group of works in which, starting with "Judith" by Giorgione, there is an eroticization of the image of the protagonist, thus objectifying the erotic fantasies and desires of men; 4) in parallel with eroticism, thanatological objectification is formed: "eroticized death" (R. W. Whalen) and men's subconscious fear of "women's power".	uk_UA
dc.description.abstract	Мета дослідження. Виходячи із узагальненого об’єкта гендерних досліджень як взаємодії чоловіків і жінок у суспільстві, апробувати культурологічну методологію гендерного аналізу творів образотворчого мистецтва на прикладі сюжету «Юдит і Олоферн» у європейському живописі. Методологія складається з поєднання низки загальнотеоретичних: аналізу і синтезу; і спеціальних методів наукового дослідження: хронологічного, проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, іконологічного, іконографічного методів, методу формально-стильового аналізу, методу семантичного аналізу візуального ряду, а також біографічного і ретроспективного методів. Враховувався принцип психоаналітичної інтерпретації мистецтва як форми сублімації підсвідомого. Наукова новизна. Проведене дослідження дозволяє отримати нове знання щодо специфіки гендерного аналізу в царині мистецтвознавства та застосування його культурологічної методології до аналізу творів образотворчого мистецтва. Висновки. Застосуванням описаної методології аналізу до картин на гендерно релевантний сюжет «Юдит і Олоферн», створених жінками-художницями і художниками чоловіками, дозволив дійти висновків: 1) у кількісному відношенні картини, авторами яких є чоловіки, на порядок перевищує картини, написані жінками-художницями; 2) за виключенням двох картин авторства Артемізії Джентілескі, композиція яких детермінована не тільки прикладом аналогічної картини Караваджо, але й драматичними подіями в житті художниці, на картинах, написаних жінками, композиція будується за принципом пост фактум, що дозволяє уникнути зображення моменту відсікання голови Олоферна; 3) серед картин авторства художників-чоловіків виділяється кількісно значна група творів, у яких, починаючи з «Юдити» Джорджоне, відбувається еротизація образу головної героїні, об’єктивуючи, таким чином, еротичні фантазії і бажання чоловіків; 4) паралельно еротизації формується танатологічна об’єктивація: «еротизована смерть» (R. W. Whalen) та підсвідомий страх чоловіків перед «владою жінки».	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	культурологічна методологія	uk_UA
dc.subject	гендерний аналіз	uk_UA
dc.subject	живопис	uk_UA
dc.subject	європейський живопис	uk_UA
dc.subject	Джентілескі Артемізія	uk_UA
dc.subject	Сірані Елізабетта	uk_UA
dc.subject	Галіція Феде	uk_UA
dc.subject	Веццо Вірджінія	uk_UA
dc.subject	образ	uk_UA
dc.subject	еротизація	uk_UA
dc.title	Культурологічна методологія гендерного аналізу творів образотворчого мистецтва (на прикладі сюжету "Юдит і Олоферн" у європейському живописі).	uk_UA
dc.title.alternative	Cultural studies methodology of gender analysis of works of fine art (on the example of the story "Judith and Holofernes" in European painting)	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA