Abstract:
Весільний ритуал характеризується не лише стійкістю традиції, але і динамічними процесами, обумовленими багатьма історичними чинниками. Сучасна цивілізація, на жаль, пов'язана з соціальними та екологічними катаклізмами, ідеологічними втручаннями, репресивними заходами, які призводять до руйнування духовних цінностей народу, зокрема ритуалів традиційної культури. Подальше вивчення законів побутування обрядів як частини народної культури дозволить проникнути у світогляд і духовну спадщину минулого.
Description:
На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993-2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX-XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. Особливу увагу приділено розгляду проблеми весільної семіосфери - знаковості часового та просторового аспектів, семантиці головних ритуальних груп (атрибутів та учасників). Зазначено, що проведене дослідження продовжує та розвиває традицію етнорегіональних студій весільного ритуалу українців, започатковану вітчизняними дослідниками П. Чубинським, В. Кравченком, А. Кримським, Г. Пашковою, В. Борисенко. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.
