Діалектична єдність двох надзавдань у контексті проблеми перевтілення

Abstract

Мета дослідження – спробувати визначити природу взаємозв’язків двох надзавдань – актора і ролі – в процесі творчості актора, спираючись на аналіз сутності проблеми перевтілення в мистецтві актора школи Станіславського. Методологія дослідження спирається на аналітичний, загальнологічний та зіставно типологічний методи, які дозволяють нетрадиційно осмислити концепцію діалектичної єдності двох надзавдань у процесі творчості актора в контексті проблем перевтілення. Предметом дослідження є базові поняття всесвітньо відомої системи К. С. Станіславського. Наукова новизна полягає у тому, що теорія акторського мистецтва ніколи не вдавалася до аналізу діалектики взаємин двох надзавдань – актора і ролі в контексті проблеми перевтілення. Її трактування школою Станіславського підтверджує ідею діалектичної взаємодії двох надзавдань в єдиному творчому процесі. Висновки. В художньо завершеному акторському виконанні ми завжди маємо справу з наявністю як надзавдання самого актора, що виконує певну роль, так і надзавдання ролі (дійової особи). Попри їх різноспрямованість вони все ж становлять діалектично нерозривне єдине ціле, що перетворює процес перевтілення у високохудожній акт творчості.