Органологічні та стилістичні параметри жанрів камерно-інструментальної музики України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)

Abstract

Здійснено семіологічне дослідження органологічних характеристик та стилістичних композиційноструктурних ознак творів камерно-інструментальної музики з метою виокремлення жанрово-типологічних і мовно-інтонаційних новацій у техніко-композиційній практиці української композиторської школи періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст. Проаналізовано кількісні і якісні жанрові показники ансамблевих композицій різних інструментальних моделей та охарактеризовано семіотико-виражальні принципи постмодерної стилістики. Розкрито семіотичне значення феномену діалогічності у функціонуванні системи ансамблевих жанрів у сучасному українському камерно-інструментальному мистецтві