ЕСХАТОЛОГІЧНІ ФІЛОСОФІЯ ТА РЕЛІГІЯ ДУХУ НОВОЇ ДРАМИ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МИКОЛИ ВОРОНОГО

Abstract

Мета роботи – розгляд та аналіз есхатологічної філософії та релігії духу нової драми в українсько-європейській театральній системі кінця ХІХ – початку ХХ століть на основі статей відомого театрального критика Миколи Вороного «Драма живих символів», «В путах брехні» та «Театральне мистецтво і український театр (Думки та уваги)». Методологія дослідження полягає у використані біографічного методу, методу культурологічного коментаря, що дозволяє висвітлити ситуативний стан та соціально-культурні фактори духовного буття тогочасних митців щодо їхнього пошуку себе та намаганням подолати власний спотворений світогляд; а також історично-логічний, що розкриває причинно-наслідкові зв’язки появи нової драми внаслідок філософсько-світоглядних перетворень. Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному концептуальному осмисленні витоків есхатологічної філософії та релігії духу нової драми в інтерпретації М. Вороного. Висновки. Кожний новий історичний цикл неминучих катастроф і катаклізмів, які, безперечно, являють собою чергові попередження і спроби хоча б елементарного вдосконалення людської свідомості, спричиняє апокаліптичні настрої. За великим рахунком, локальний духовний колапс має переживати кожна людина, усвідомлюючи свій черговий, нехай навіть і найслабший, кругообіг у життєвому колі. Драма як один із трьох основних родів художньої літератури має суто іманентний релігійний концепт, проте тисячоліть перманентно змінювалася її духовно-емпірична концентрація, що, як наслідок, на межі ХІХ-ХХ століть спровокувало появу так званої нової драми.