Жанрово-стильові метаморфози циклу "Чарівний ріг хлопчика" в німецько-австрійській музично-історичній традиції XIX – початку ХХ століть

Abstract

Мета дослідження – виявлення образно-смислової специфіки циклу «Чарівний ріг хлопчика» та особливостей жанрово-стильової інтерпретації його текстів у німецько-австрійській музичній культурі ХІХ – початку ХХ століть. Методологія роботи. Істотними для цієї роботи стали такі підходи: міждисциплінарний, що дав можливість залучати концепції з інших галузей пізнання: філософії, мистецтвознавства, культурології, історії літератури, філології; історико-культурологічний і жанрово-стильовий. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як образно-смислову специфіку циклу «Чарівний ріг хлопчика», так й особливості його інтерпретації в німецько-австрійській музичній культурі ХІХ – початку ХХ століть. Висновки. «Чарівний ріг хлопчика» – видатний пам’ятник німецької пісенно-поетичної фольклорної традиції, що відобразив найбільш показові риси німецького «образу світу», національної свідомості, а також позиції гейдельберзьких романтиків щодо фольклору загалом. Автори антології нерідко трансформують тексти, змінюють композицію, використовують пізніший варіант, ігноруючи фольклорне першоджерело, доповнюючи його власною творчістю. Тексти цієї антології виявилися активно затребуваними в німецько-австрійській камерно-вокальній (Ф. Шуберт, Р. Шуман, Й. Брамс та ін.) та оперній музиці XIX століття (Р. Шуман, Е. Хумпердінк) у руслі жанрово-стильових настанов культури бідермаєра. У творчості композиторів ХХ століття (Г. Малер, А. Шенберг, А. Веберн, Р. Штраус, П. Хіндеміт та ін.) апелювання до духовно-смислової специфіки «Чарівного рогу хлопчика» засвідчує, з одного боку, причетність до витоків німецькомовного культурного ареалу, з іншого – очевидним є розширення жанрово-стильової та поетико інтонаційної сфери інтерпретації текстів цієї антології, що виявляє їх духовно-глибинний контекст як у пізньоромантичній вокально-симфонічній традиції (Г. Малер), так і в камерних вокально-інструментальних пошуках представників нововіденської школи (А. Веберн).