Духовно-естетичні та стильові настанови творчої діяльності Кароля Шимановського

Abstract

Мета дослідження – виявлення духовно-естетичних підвалин творчої діяльності К. Шимановського в річищі жанрово-стильової специфіки польського культурного світу початку ХХ століття. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу. Суттєвими для роботи виявилися аналітико-музикознавчий, жанрово-стильовий і міждисциплінарний підходи, що дали змогу виявити та дослідити духовно-естетичні настанови творчості К. Шимановського. Наукова новизна роботи визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як жанрово-стильову еволюцію творчості К. Шимановського, так і її співвіднесеність з історичними реаліями польської культури та музики першої половини ХХ століття («Молода Польща»). Висновки. Духовно-естетичні та жанрово-стильові настанови творчості К. Шимановського формувалися в безпосередньому зв’язку зі шляхами розвитку польської культури та музики межі XIX–XX століть, відзначеними мистецькими пошуками представників «Молодої Польщі», жанрово-стильові переваги творчості яких формувалися на перетині ідей символізму, неоромантизму, імпресіонізму й естетики модерну. Водночас, у творчій діяльності «Молодої Польщі» суттєвим було прагнення до створення національного польського («прапольського») стилю в образотворчому мистецтві, літературі, узагальненого в концепції «закопанського стилю» як «моделі» неофольклоризму. Творчість К. Шимановського як фундатора «Молодої Польщі в музиці» та польського музичного модерну обумовлює жанрово-стильову еволюцію спадку композитора, зосереджену в послідовному русі від романтичних уподобань та інтересу до естетики імпресіонізму-символізму аж до неофольклористських шукань пізнього періоду творчості.