Abstract:
У монографії питання становлення та розвитку східнослов’янської
духовно-пісенної традиції розглянуто крізь призму категорії «нової сакральності» як базової для християнської музики Нового часу. На прикладі еволюції структури західноєвропейських канціоналів та східнослов’янських пісенників простежено шлях пошуків оптимальних форм
книг з пісенним репертуаром, призначених для церковних відправ та індивідуальних побожних практик. Унаочнено сакральне підґрунтя східнослов’янської духовно-пісенної традиції через інтертекстуальні зв’язки з
церковною гімнографією та біблійними текстами. Охарактризовано основні історичні віхи розвитку української, білоруської і російської духовно-пісенних традицій від XVІ ст. до сучасності.
Для музикознавців, культурологів, філологів, а також для широкого
кола читачів, які цікавляться сакральною музикою.
