Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

Твори Лесі Українки на вітчизняній балетній сцені

Show simple item record

dc.contributor.author Перова, Ганна Олексіївна
dc.contributor.author Хоцяновська, Людмила Францівна
dc.date.accessioned 2023-02-17T14:08:01Z
dc.date.available 2023-02-17T14:08:01Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Перова Г. О., Хоцяновська Л. Ф. Твори Лесі Українки на вітчизняній балетній сцені // Мистецтвознавчі записки. 2022. Вип. 42. С. 29–34. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4750
dc.description The purpose of the article is to reproduce a complete panorama of Lesia Ukrainka's creations on the domestic ballet stage and to reveal the peculiarities of such ballets. The research methodology is based on the methods of generalization, comparison, and systematization, with the use of a chronological approach, which made it possible to reveal a panorama of ballet masters' appeals to Lesia Ukrainka's works in historical retrospect. Scientific novelty. For the first time, a complete panorama of Lesia Ukrainka's works, interpreted by means of choreographic art on the domestic ballet stage, has been reproduced, and the specifics of the interaction between such works and ballet have been revealed. Conclusions. Lesia Ukrainka's creativity was close to the nature of the ballet theater in its poetic and ephemeral image structure, philosophical generalizations. The success of ballet interpretations often depended on how closely the ballet master imitated the dramatic structure of the works, but did not resort to illustrating or directly translating literary language into choreographic vocabulary, how creatively he interpreted the poetics of the word in choreographic images. Among the works of Lesia Ukrainka, the drama extravaganza "Forest Song" by M. Skorulskyi, first staged by S. Serhieiev in 1946, became the most popular for ballet interpretations. Despite the number of ballet masters' appeals (N. Skorulska, Ye. Khasianova, M. Trehubov, A. Pantykin, V. Kovtun, V. Lytvynov etc.), consider V. Vronskyi 's production of 1958 to be the best interpretation due to its masterful approach to the ideological and philosophical content of Lesia Ukrainka's work, its compositional and architectural integrity, the symphonization of the choreography, and the psychological persuasiveness of the images. Less popular, but quite significant for the progress of the Ukrainian ballet theater, were the performances "Lights of the Night" by L. Dychko (1967) and "The Master of the Fireplace" by V. Hubarenko (1969) (the first – based on the poem of the same name and the second – based on the drama of the same name by Lesia Ukrainka; both first staged by A. Shekera). uk_UA
dc.description.abstract Мета роботи – відтворити цілісну панораму втілень творів Лесі Українки на вітчизняній балетній сцені та виявити особливості таких балетів. Методологія роботи базується на методах узагальнення, порівняння та систематизації із застосуванням хронологічного підходу, що дало змогу виявити панораму звернень балетмейстерів до творів Лесі Українки в історичній ретроспективі. Наукова новизна. Уперше відтворено цілісну панораму творів Лесі Українки, інтерпретованих засобами хореографічного мистецтва на вітчизняній балетній сцені, і виявлено специфіку взаємодії таких творів та балету. Висновки. Творчість Лесі Українки виявилася близькою природі балетного театру поетичністю та ефемерністю образної структури, філософськими узагальненнями. Успіх балетних інтерпретацій часто залежав від того, наскільки близько балетмейстер наслідував драматургічну структуру творів, але не вдавався до ілюстрування чи прямого перекладення літературної мови на хореографічну лексику, наскільки творчо осмислював у хореографічних образах поетику слова. Серед творів Лесі Українки найпопулярнішою для балетних інтерпретацій стала драма-феєрія «Лісова пісня» М. Скорульського, яку вперше поставив С. Сергєєв 1946 року. Попри численність балетмейстерських звернень (Н. Скорульська, Є. Хасянова, М. Трегубов, А. Пантикін, В. Ковтун, В. Литвинов та ін.), найкращою інтерпретацією вважають постановку В. Вронського 1958 року через майстерне наближення до ідейно-філософського змісту твору Лесі Українки, композиційно-архітектонічну цілісність, симфонізацію хореографії, психологічну переконливість образів. Менш популярними, але доволі значущими для поступу українського балетного театру стали вистави «Досвітні вогні» Л. Дичко (1967) та «Камінний господар» В. Губаренка (1969) (перша – за однойменним віршем і друга – за однойменною драмою Лесі Українки; обидві вперше поставив А. Шекера). uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject хореографія uk_UA
dc.subject танець uk_UA
dc.subject український балет uk_UA
dc.subject Леся Українка та балет uk_UA
dc.subject твори uk_UA
dc.title Твори Лесі Українки на вітчизняній балетній сцені uk_UA
dc.title.alternative Lesia Ukrainka's Works on the Domestic Ballet Scene uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account